В багатьох з нас вдома є домашні улюбленці. Якогось це коти, в когось собаки. Хтось купує собі гризунів, по типу шиншила, морських свинок чи елементарних хом’яків. Хтось любить птахів і купує крикливих папух, а може й взагалі сову.
Ми ж з чоловіком завжди були любителями котів. Вони милі, пухнасті, більшість часу сплять та не вимагають надмірного догляду за собою. Активні лише невеликий проміжок часу декілька разів на день. І то, витрачають цей час на поїсти, попити і використати лоток. А як залишиться енергія, то ще й погратись.
В нас двоє котів є. Кішка Маркіза і кіт Лимон. Вони спокійні та дуже ніжні котики. І найголовніше, що кожен обрав собі по людині. Маркіза завжди зі мною, а Лимон з чоловіком. Дуже вже вони люблять бути з нами. Завжди на руках, або десь поряд.
Чоловік доволі часто їздить у відрядження. Така вже в нього робота. Лимон весь час дуже сумує за чоловіком та дуже крутиться біля нас, коли ми збираємо коханому валізу.
Того вечора було так само. Я зібрала для коханого валізу та трохи поїсти в дорогу. Ми повечеряли та пішли спати. І щось дуже нас напружувала тиша. Було незвично, адже в такі вечори, коли чоловік мав їхати кудись, Лимон зводив страшний галас.
А цього разу було тихо. Подумали, що втомився та й спить, бо ми його спеціально будили цілий день, щоб він не спав та добре виспався вночі.
Наступного ранку я поцілувала коханого, обійняла, побажала хорошої дороги та провела до таксі. Все було спокійно, аж допоки я не побачила, що таксі, на якому приїхав чоловік, не повернулось до нашого будинку.
Чоловік забіг в хату, різко відкрив валізу, дістав звідти Лимона, поцілував мене, обійняв та сказав, що тепер розумію, чому Лимон так тихо сидів вчора.
Я посміялась, побажала йому коханому хорошої дороги та знову провела його до таксі, але вже міцно тримаючи Лимона на руках. Тепер вже точно не поїде з чоловіком у відрядження. От то вже діловий кіт!
