Річ у тім, що за останній рік, дідусь почав хворіти. Лікарі говорять, що за ним потрібний догляд. Якщо добре доглядати, то він житиме ще довго. Ось тут і виявилося, як діти поважають свого батька.

Моєму дідусеві вісімдесят вісім років. Він живе в селі. Дідусь має трьох синів. Я, син його найменшого Олексія. Але мого тата немає десять років. Невиліковна хвороба забрала його від нас. До дідуся я навідуюсь часто. Річ у тім, що за останній рік, дідусь почав хворіти. Лікарі говорять, що за ним потрібний догляд. Якщо добре доглядати, то він житиме ще довго. Ось тут і виявилося, як діти поважають свого батька.

Спочатку Максим і Андрій приїздили до свого тата в село. Допомагали. Але так в них виходило, що приїжджали разом на вихідний, а на наступний вихідний не було нікого. Коли лікар сказав, що потрібен догляд, Максим і Андрій почали говорити, які вони заклопотані, приїздити, доглядати тата в них немає можливості. Про те, щоб забрати додому, і мови не ведуть. У них, бачите, жінки не дозволять поселити тата у квартирі.

Мені дідуся шкода. Я взяв відпустку на роботі, поговорив із дружиною, і приїхав на два тижні пожити з дідусем, допомагати йому. Маю сказати, що він і справді ожив. Ми з ним потихеньку навіть на рибалку сходили. Правда поки йшли, більше відпочивали. Але в дідуся очі світилися від радості, що нарешті не один. Коли мої дядьки дізналися, що я піклуюся про їхнього батька, в один голос почали мене умовляти, щоб я і надалі доглядав за стареньким. Натомість весь спадок діда перейде мені. Вони від своєї частки відмовляться.

Мене вразило те, що їхній тато живий, а вони спадок ділять. Я не відповів їм нічого. Що я маю відповісти? В мене в місті двокімнатна квартира, в якій живемо з дружиною, і двома синами. У квартирі тісно, а дідусеві потрібен спокій. У дяді Максима свій великий будинок, і сам він на пенсії. Чому не доглянути свого тата? У дядька Андрія трикімнатна квартира, їхні діти роз’їхалися, і вони з тіткою живуть удвох. Також місця достатньо. Але не хочуть доглянути батька, ні один, ні другий.

Дідусь мені сказав (коли я жив з ним), що не хоче жити ні з Максимом, ні з Андрієм. Я, говорить, з тобою вік доживав би, якщо ти не проти. Що я можу йому відповісти? Мені його жаль. Зателефонував дружині, і все розповів. Вона в мене добра жінка. Сказала, будемо зимувати в місті, а на літо в дідусеву хату в селі житимемо. Там просторіше. На тому і вирішили. З дядьками я не спілкуюся, образився на них за дідуся.

Оцініть статтю
Дюшес
Річ у тім, що за останній рік, дідусь почав хворіти. Лікарі говорять, що за ним потрібний догляд. Якщо добре доглядати, то він житиме ще довго. Ось тут і виявилося, як діти поважають свого батька.
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.