Рідна дочка виr нала її 3 д0мy, а я з радістю прийняла до себе зовсім чужу людину

Мене звуть Ірина. Два місяці тому моє життя кардинально змінилося. У мене було все: чудовий чоловік, дочка Оля, собака  Жужа. А потім якось ввечері мій чоловік повідомив мені про те, що знайшов іншу і йде від мене до цієї жінки. Наші почуття вже давно охололи, тому я і не стала заперечувати проти розлучення. Так, ми пішли різними дорогами. Одного разу, коли я вкладала дочку спати, а самі пішла вигулювати Жужу, я зустріла людину, яка змінила моє життя. Якраз на вулиці було дуже холодно, падав дощ. Погода була неприємна, як це буває листопаді.

Гуляючи зі своїм вірним другом, я побачила, що в парку, на лавці сидить самотня пенсіонерка. Поруч з нею на лавці стояла невелика валіза. Було видно, що їй холодно, бідна аж тряслася. Я підійшла до неї і запитала:

«Вам допомогти?»

Жінка почала плакати і розповіла мені про те, що цього вечора її вигнала з квартири рідна дочка. Мені стало дуже шкода бідолашну, і я запросила її до себе.

Прийшовши додому, я дала їй теплий плед, а також зварила смачний гарячий чай. Виявилося, що її звати Надія Іванівна, тепер вона була готова розповісти мені свою сумну історію в деталях.

Виявилося, у неї була вже доросла дочка. Вона сама її виховувала: чоловік трагічно загинув на заводі під час аварії. Надія Іванівна все робила для того, щоб її донечці в житті щастило. Для цього вона багато працювала, але, можливо, саме через те, що мама проводила більшу частину свого часу на роботі, донька виросла справжньою егоїсткою і абсолютно нічого не цінувала. Вона ніде не хотіла працювати, почала вживати алкоголь і приводити в будинок чужих людей, нібито своїх друзів. Але сьогодні ввечері була остання крапля – вона прийшла додому з якимось хлопцем і веліла матері йти подалі й не псувати їй життя.

Надія Іванівна ледве встигла зібрати свої речі. Я вклала бідолашну спати. Вранці моя несподівана гостя хотіла піти, але я запропонувала їй жити з нами. Ні на хвилину чомусь не сумнівалася в цій жінці. Я могла виходити на роботу, а Надія Іванівна сиділа б з моєю Олею і вигулювала нашу собачку. Літня жінка з радістю погодилася на мою пропозицію.

Виявляється, у Надії Іванівни за містом був свій будинок, але там не було опалення. Всю зиму і весну ми прожили всі разом в місті.

Моя нова подруга виявилася чудовою жінкою і у нас з нею були прекрасні відносини. Вона навіть замінила мені матір. Моя Оля її просто обожнювала. А навесні ми всі разом поїхали на дачу до Надії Іванівни. Дача була в хорошому стані. Навколо нас оточував ліс, недалеко було чудове озеро. Я просто була в захваті від краси природи. Дочка залишилася на дачі разом з Надією Іванівною, а я приїжджала до них на вихідні.

Ми були дуже щасливі. Одного разу до Надії Іванівни прийшов її сусід Антон і запропонував провести газ в будинок. Вона відмовилася, пояснюючи все тим, що у неї поки немає на це грошей. Але Антон погодився позичити їй грошей. Надія Іванівна погодилася і пообіцяла повернути борг якомога швидше.

Незабаром робота закипіла, і в будинку з’явився газ. Тепер Надії Іванівні не були страшні ніякі зимові холоди.

Оцініть статтю
Дюшес
Рідна дочка виr нала її 3 д0мy, а я з радістю прийняла до себе зовсім чужу людину
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.