**«Рідна кров»**
Олеся сиділа біля вікна, тримаючи в руках лист із лікарні. «Михайле, я була у лікаря Все погано. Якщо негайно не почати лікарювання, то Гроші потрібні жахливі операція, хімія, ліки. Де їх взяти?»
Та годі тобі, кохана, усе буде добре! Я ж із тобою! Щось видумаємо!
Треба мамі сказати, але боюсь за її серце. Захвилюється. Та й мовчати не можу вона ж і так здогадається.
Олеся не вірила, що це з нею сталося. Ще ж молода сорока нема! Жити б та жити, а тут ця хвороба.
Та хоч хтось поруч Михайло та його син Сашко, який став їй, як рідний. Власних дітей Бог не дав, через що перший чоловік і пішов. Є ще мама, сестра, племінник. Нічого, вона впорається, а вони її підтримуть.
Михайло виховував сина сам. Дружина подала на розлучення, коли Сашкові виповнило 2 роки, і більше про неї нічого не чули.
З Михайлом Олеся познайомилась у парку. Вона вигулювала собаку, а він грався з сином. Заговорили, потім почали зустрічатись. Із ним було тепло та спокійно, і вона із радістю за нього заміж вийшла.
Спершу жили в її квартирі, що дісталась від бабусі. Потім продали й купили більшу адже в тій трьом було тесно. Будують плани І ось тепер усе пішло шкереберть.
Не відкладаючи, Олеся приїхала до мами з тортом.
Мамо, тільки не хвилюйся, але мушу тобі сказати У мене рак. Якщо не лікуватись, то Ти ж розумієш. Тепер з Михайлом думаємо, де гроші взяти
Ой, Олесю, та як же так?! Відколи рак? Нічого ж не боліло, ти завжди була міцна й здорова, не то що Марічка. З дитинства її по лікарнях возили От лихо!
Олеся цього й боялась маминої реакції, істерик та причитань. Але що робити? Краще вже одразу правду.
А я ж тобі нічим і не допоможу. Усі гроші, що були, віддала Марічиному синові на нову машину. Побалувала онука. Він так давно мріяв. У тебе ж дітей нема, от я й допомагаю Марійці та її синові. Єдиний онук, ти ж розумієш
Є, звісно, ще вклад у банку, але я не можу зняти відсотки втрачу, а там чимало, шкода Батько перед смертю наказав покласти ті гроші, щоб додаток до пенсії був.
Я ж і не прошу нічого. Просто сказала.
Михайло продав машину. Цього вистачило на перший етап. Олесю прооперували. Тепер треба було продовжувати лікування від нього залежало життя.
Ох, діточко, погано ти виглядаєш! Що лікарі кажуть? Чи є шанс?
Покаже час, мамо Сподіваюсь, буде добре, я ж оптимістка. А Марічка чогось не приходить не має часу?
Та вона з чоловіком у Туреччину вилетіла, на відпочинок. Але постійно питає про тебе й передає вітання.
Ну, і на тому спасибі Вона, як дізналась, що я хвора, так одразу змінилась. Подзвонила пару разів і все. Ну, і бог із нею
Олесі було боляче, що рідна сестра так себе поводить. Жодної підтримки. Хоч би тепле слово
Михайлику, лікар каже, потрібні ліки, але вони дуже дорогі. Є дешевші, але вони гірші, і не факт, що допоможуть. Що робити? Де взяти стільки грошей уявити не можу
Олесю, не хвилюйся, я знайду! Я ж твій чоловік, не забувай! Сашко дуже сумує, чекає тебе додому! Ми обидва тебе любимо!
Олесі стало тепло на душі. Яке щастя, що вони у неї є
Вона згадала про мамин вклад і вирішила попросити.
Мамо, гроші дуже потрібні. Є хороші ліки, але купити ні на що. Дуже високий шанс, що допоможе. Ти б не могла зайняти? А ми з Михайлом потім повернемо
Ще й зайняти Хіба рідній дитині займають? Я б і так дала, але Давай чесно, дочко. Шанс невеликий. Я говорила з твоїм лікарем і знаю всю ситуацію. Де гарантія, що ліки допоможуть?
Я зрозуміла, мамо. Нічого не треба.
Коли мама вийшла із палати, у Олесі потекла сльоза. Що ж це за мати
Люба, я знайшов гроші! Дякую моїм батькам! Як я їм розповів, вони одразу запропонували допомогти. Продали дачу знайомим і всі гроші віддали тобі на лікування!
Вони й раніше пропонували, але я відмовлявся. А тепер узяв. Вони тебе щиро люблять і вірять, що ти одужаєш!
Олесю стиснуло від вдячності до цих людей. Чужих, по суті. А ось як допомагають
Лікування почалось. Олесі раптом стало гірше.
Доню, поговорити треба. Послухай мене й зрозумій правильно. Як і боялась, лікування не допомагає. Я вивчила інформацію.
На жаль, жити тобі залишилось недовго, що б тобі лікарі не казали. Їм вигідно, щоб ти лікувалась більше грошей витягнуть.
Ось що я подумала. Коли тебе не стане, квартира перейде Михайлу, бо ви купували її разом. Більшість грошей твої, від продажу бабусиної квартири. Михайло доклав зовсім трохи.
І що виходить? Чужий чоловік забере все? Це нечесно. Але ж у тебе є
