Коли дітям було по 5 років чоловік п0кинув нас та пішов до 1ншої. С ростила дітей сама.
Мені довелося багато працювати, щоб прогодувати дітей та діти відійшли на другий план.
Згодом обидві моїх доньки стали дорослими та створили власні сім’ї. Я стала більше їм не потрібна та ми дуже рідко спілкувалися.
Згодом мені пощастило вийти заміж вдруге та я вже не була самотньою. Назар був вдівцем та теж був радий тому, що він тепер не один. Та наше щастя не тривало довго, проживши разом 5 років, чоловіка не стало. У нього теж були діти, які були уже дорослими.
Через деякий час після смерті мого чоловіка приїхала моя донька та запропонувала мені переїхати жити до них, а будинок продати.
Так і зробили, я переїхала жити до доньки, мене дуже гарно зустріли, накрили стіл, навколо бігали внучати. Та ось на серці у мене лежав тягар через те, що гроші, які мені заплатили покупці за мій будинок виявилися фальшивими. Про це мені повідомили в банку після того, як я хотів покласти їх на депозит. Я більше не могла тримати це в собі та розповіла доньці, на що вона дуже розсердилась та сказала, що вони з чоловіком не мають змоги утримувати дітей та ще й мене.
Тоді я вирішила переїхати жити до іншої своєї доньки, але і вона не запросила мене до себе жити як тільки дізналася що у мене сталося. Так на старості років я стала непотрібною своїм дітям.
Я не знала, що мені робити та куди піти. З останньою надією я зателефонувала до сина покійного Назара та розповіла про свою ситуацію, він уважно вислухав та сказав, щоб я приїжджала жити до них. Мені було дуже приємно, що є ще на світі хороші люди, шкода, що ними виявилися чужі діти, а не власні.
Мені дуже подобалося проживати у сина Назара, я знайшла друзів серед сусідів, виявилось, що неподалік продавався будинок за невелику ціну. У мене якраз були деякі заощадження, тому я не вагаючись придбала його для свого названого сина, бо той, у якому вони проживали був замалий для великої сім’ї.
Так я захотіла віддячити йому за його добре серце, згодом вони поселилися в новому будинку, а я залишилася проживати у їхньому маленькому будиночку. Після того, як про це дізналися мої рідні доньки, то вилили на мене купу бруду та перестали зі мною спілкуватися взагалі.
