Робота добігала кінця, коли до Івана Григоровича зателефонувала невістка з пологового будинку. Мабуть, щось трапилося, тому що сьогодні їх з онукою мав забрати його син. «Тату, Сашко відмовився нас забирати. Сповістив, що ми з сином йому не потрібні»
Чужа сім’я – то темний ліс, думав про себе Іван Григорович. Ми бачимо лише картинку, яку нам дозволяють побачити оточуючі, а що насправді відбувається за дверима чужого будинку, ніхто не знає.
Іван Григорович мав двох синів і доньку. Діти вже давно повиростали і обдарували його шістьма онуками. І от зовсім недавно він знову став дідусем. Та чи міг він думати про те, що ця радісна звістка буде перекреслена таким негідним вчинком власного сина.
«Я буду через півгодини. Заберу вас додому», – сказав дідусь і побіг до автомобіля. Зовсім скоро новоспечена матір з дитиною були в затишній оселі.
Як-тільки Наталя народила дитину, Сашко жодного разу не показався в пологовому. А згодом і припинив відповідати на телефонні дзвінки. Так жодного разу і не побачивши сина, він відмовився від свого батьківства.
Наталя і Сашко жили добре, ніколи не сварилися і з повагою ставилися один до одного. Та все змінилося в ту мить, коли жінка повідомила про свою вагітність. Сашко був категорично проти дітей і коли кохана сказала, що чекає на дитину – ця звістка його обурила і розгнівила. Наталя не полишала надії, що чоловік одумається і в нього прокинуться батьківські почуття. Тим паче під час обстеження їй повідомили, що буде хлопчик. Та навіть ця новина не розтопила холодного чоловічого серця.
Один Іван Григорович щиро зрадів звістці, що стане дідусем. І от, коли рідний тато не захотів забрати їх з пологового, дідусь із квітами і кульками чекав на них біля дверей.
Наталя зачекала ще кілька тижнів, а потім, розчарувавшись повністю у своєму Сашкові, подала заяву на розлучення. Вирішила, що так буде краще. Навіщо синові тато, який відмовився навіть поглянути на свою дитину? Вона вже мовчала про неповагу до самої неї.
У суді заяву не прийняли, адже у подружжя була новонароджена дитина і їм дали час на примирення і остаточного прийняття рішення. «Ситуація складна, але сім’я- це теж не просто. Всі мають проблеми, спробуйте вирішити свої і повертайтеся через 5-6 місяців», – сказав суддя.
Наталя не знала, як жити далі і самій давати раду з дитиною. Вона була безмежно рада, що стала матір’ю, але з іншої сторони – зовсім не розуміла, як тепер ставати на ноги. На допомогу, що дають при народженні дитини, розраховувати марно. Сидіти на шиї у чоловікового батька вони теж не могли. Адже рано чи пізно, вона все ж таки розлучиться із Сашком.
Іван Григорович з дому їх не гнав. Завжди допомагав з онуком і з радістю проводив із хлопчиком весь вільний час. Дідусь запропонував Наталі звернутися до свого начальника. Їм на роботу потрібна була секретарка. Невістка мала освіту економіста і могла підійти.
Наталя так і зробила. Коли прийшла на фірму, розповіла керівнику всю правду про своє життя. Обурився начальник не на жарт. «Як можна відмовитися від власної дитини і покинути жінку напризволяще?» Ще більше його здивував сам факт, що це був син їх роботящого робітника Івана Григоровича. Не став терпіти такої несправедливості і одразу ж викликав до себе Івана Григоровича. Разом вони вирішили, що вчинок цього чоловіка негідний і потрібно домогтися аліментів.
Сашко позеленів від злості, коли тато приїхав до нього і заявив, що Наталя подаватиме на аліменти. Як не намагався батько врозумити сина – все було марно. Колишнє щасливе подружжя стало ворогами.
Почалася судова тяганина. Під час засідання Сашко заявив про свої сумніви стосовно батьківства та почав вимагати генетичну експертизу. Наталя була шокована і геть розбита.
Усі рідні відвернулися від Сашка і підтримували Наталю. Іван Григорович згадує, які щасливі були син з невісткою, коли одружувалися. І все змінилося так раптово і несподівано. Невже всі ці переміни почалися після того, як Наталя завагітніла? Чому Сашко так негативно відреагував на таку радісну звістку? Адже кожен чоловік мріє про продовжувача роду і хоче виховати сина. Ніхто не розуміє мотивів його вчинку і такої негативної реакції.
Наталя прийняла остаточне рішення – розлучення. Після всього болю, який завдав їй колись коханий чоловік, вона не зможе нормально з ним спілкуватися. І ніколи не зможе пробачити йому відмову від власного сина. Жінка переконана, що її доля ще чекає на неї і вона обов’язково зустріне гідного чоловіка і люблячого батька. А маленький невинний хлопчик спокійно спить у своєму ліжечку і ще навіть не відає, який цей світ великий і жорстокий.
