Стрічалися мені такі міські жителі, які чомусь упереджено ставляться до сільських людей. Так, по суті, є і в моїй родині. Батькова сестра свого часу вийшла заміж у місто. А тато одружився в селі, став хорошим господарем. Утримує птицю і кроликів, доглядає за садом і пасікою. Має клаптик городу, де вирощує все необхідне для прожиття.
Сестра народила двійко дітей і почала вчащати до нас. Особливо влітку, коли вдосталь всього. Водночас не втрачала нагоди, щоб не насміхатися над татом, що він такий чорнороб, пасічник і землекоп і таке інше. Тобто вміла підібрати дошкульні епітети.
Було прикро інше, що вона всіма цими благами, створеними наполегливою працею брата, залюбки користується.
Їсть спокійно салатик з огірочків, томатів, зелені і ні разу не кривиться. При цьому постійно скаржиться на важке міське життя.
А мати до того ж завжди їм сумки в дорогу накладає з курочкою, салом, домашньою ковбаскою, зеленню, молоком та іншими продуктами. Вона, між іншим, ні від чого не відмовляється. При цьому каже, якщо нам раптом знадобиться допомога, то можемо на них розраховувати.
І от нещодавно сталося так, що захворіла мама і її поклали в лікарню. Коло неї треба було комусь постійно бути протягом дня, возити на процедури. Ми, звісно, стали проситися до рідні, щоб дозволила нам побути у них.
Як і домовлялися, ми приїхали відразу до них і були заскочені – вони нам озвучили розцінки. Суть ночівля – 200 гривень за ніч, з харчуванням – 300 гривень. Як вони повідомили, – “це тільки символічно, так як ми родичі все ж”
Я вийшла від тітки дуже розчарована. Згадала про знайому, що жила поблизу, набрала її номер. Вона погодилася впустити мене в свою квартиру.
Улітку рідня знову стала дзвонити і запитувати, чи можна їм приїхати разом з дітлахами. Мама погодилася, тому що діти не відповідають за батьків. Але вони стали просити ще й дати їм на дорогу фрукти і овочі. Я не втрималася і відповіла, що можу не просто дати, а продати їм за символічну плату ці продукти, як родичам.
Вони чомусь відмовилися купувати і повідомили, що більше не приїдуть.
Ми сподіваємося, що це буде саме так.
