Сьогодні я розповім вам історію, що трапилась у сім’ї мого друга. В його тата, Миколи Миколайовича, був ще рідний брат та сестра. Коли вони виросли, то всі роз’їхались із батьківського гніздечка, створили власні сім’ї. В молодості вони гарно підтримували спілкування і їздили в гості один до одного. Але найчастіше їздили до сестри, яка жила біля моря. Нехай і дім її був невеличкий, та теплота зустрічі виправдовувала це.
Також частенько збиралися у Миколи Миколайовича, адже жив він в столиці, де також можна було гарненько відпочити. Та потім у родині ніби все пішло на спад. У брата в аварії загинула дружина та син. Він впав у депресію та почав випивати. А сестра якомога швидше кинулась витягати його з горя. І ніхто спочатку навіть не здогадувався, що метою її було не рятувати брата, а зазіхнути на його простору квартиру.
Так не минуло й місяця, як братик переписав своє житло на племінника, сина сестри. І разом з тим почав дзвонити всім, говорити, щоб не думали, що він вчиняє так несправедливо. Нібито після його смерті все одно все залишиться їм всім, просто поділять порівну. Між родичами були дуже довірливі стосунки, тому вони не стали навіть заперечувати таке рішення.
Ніхто навіть подумати не міг, що сестра виявиться така підступна і підла. Через хворобу помер брат і почалась війна за квартиру, хоча напередодні було обговорено, що житло будуть продавати, влаштовувати за частину грошей похорон, а решту ділити порівну. Та потім сестра ніби й забула, що так було вирішено.
Племінник довго відтягав момент передавання грошей. І всі потрохи розуміли, що ця справа потрапила у далекий ящик. Він собі квартиру здає, грошики забирає, а ви собі як хочете, так і крутіться.
Ось такою і виявилась дружня родина в біді.