Свого рідного батька я не знала. Мама виховувала нас з молодшою сестрою самотужки. Поки ми були маленькими жили з бабусею. Мама їздила на заробітки. Вдома бувало не часто, але коли приїжджала, то старалася кожну вільну хвилину провести з дітьми.
У бабусі було добре. Вона розповідала нам цікаві історії, готувала смачні страви та вчила нас ліпити вареники. З мамою ми розважалися інакше. Вона возила нас у місто, де ми ходили на атракціони, а потім об’їдалися подвійною порцією картоплі фрі.
Мама працювала в іншій країні поки не назбирала достатню кількість грошей на покупку квартири. У сільській школі я закінчила початкові класи, а потім мене перевели у міську. Нові однокласники були добрими, я швидко знайшла собі друзів. У молодшої у садочку також було все добре. Бабуся залишилася біля своєї хати.
Я переживала, що все це не надовго й мама знову кудись поїде, але вона заспокоїла нас, пообіцявши, що тепер ми будемо разом. Таке собі дівчаче королівство. Ми розподілили між собою обов’язки, часто ходили кудись гуляти. На вихідних їздили в гості до бабусі, якщо у мами не випадала робоча зміна. Вона влаштувалася працювати у готель прибиральницею.
Одного разу на роботі й познайомилася з Романом. Чоловік заселявся у номер, в якому мама напередодні прибирала. Клієнтові не сподобалося, що кімнату не провітрили. Він такий скандал учинив, а коли побачив перед собою маму, то замість того, щоб її відчитувати запросив на побачення.
Вона ніби стала моєю 16-річною подружкою. Після кожної зустрічі переповідала мені, як все відбулося. Що він казав, що робив, як на неї дивився. Так цікаво було спостерігати, як закохуються двоє дорослих людей. Мама одразу зізналася, що розлучена та має двох дочок. Роман не вбачав у цьому перешкоди для їхніх стосунків.
Коли ми нарешті познайомилися, він мені сподобався. Приємний, уважний, постійно жартує та цікавиться нашими справами. Найголовніше, що мама з ним щаслива. Декілька разів дядько Рома приходив в гості, а тоді мама запитала у нас із сестрою, чи не будемо ми проти, якщо він житиме з нами. Ми погодилися.
Тоді й відкрилася його справжня натура. Роман постійно був чимось невдоволений. Він влаштовував ревізію у нашій кімнаті. Сварив, якщо були розкидані іграшки або мої підручники не стояли на місці. Казав, що дівчата повинні підтримувати порядок та прибирати за собою. Я це розумію, але його прагнення чистоти було якимось хворобливим. Мама мила квартира двічі на день, прасувала весь одяг, хоча раніше ми цього не робили, провітрювала кімнати через кожну годину, мила посуд до скрипу, витирала усі поверхні на кухні, щоб Рома й крихти не міг знайти.
Наша квартира перетворилася на якийсь ревізорський центр. Молодша сестра постійно плакала та просила маму вигнати цього злого дядька з нашого дому. Вона ніби й не чула та ніколи не втручалася, коли Рома нас сварив. Я ж не мовчала й огризалася, не дозволяючи нас зачіпати. Вітчим сказав, що займеться моїм перевихованням, буду як шовкова! У мене забрали телефон, не дозволяли виходити з друзями й змучили вимивати квартиру зранку до вечора цілий місяць.
Найгірше, що мама не вбачала в цьому нічого поганого та не ставала на мій захист. Якось вона сказала, що я заважаю її жіночому щастю, тож якщо не буду слухатися Романа, то повернуся жити до бабусі. Я б сама з радістю туди переїхала, але шкода молодшої сестри. Коли мене тут не буде, вітчим перемикнеться на неї, а мама мовчатиме.
Зараз потрібно подумати, як випровадити цього нахабу з нашого дому й повернути маму, яка була у нас до зустрічі з Романом.
