В житті багатьох людей приходить період, коли вони хочуть продовжити свій рід. Проте далеко не у всіх це виходить. Так сталося в подружжя Романа та Ірини. Вони дуже довго намагались, дуже довго старались, проте… Нічого не виходило.
Обстеження показали, що Ірина не може завагітніти природнім шляхом. Але вихід був – це ЕКО. Подружжя дуже раділо, що все таки є можливість народити власну дитину. Єдиний мінус це ціна питання. Це було справді дорого для їхньої сім’ї. Тому Роман вирішив поїхати на заробітки до Швеції.
Спершу він приїхав на пів року, назбирав потрібну суму та повернувся назад додому. Тоді вони з Іриною пішли до лікарів, провели процедур ЕКО й стали чекати результату. Жінка не завагітніла.
Тоді подружжя вирішило спробувати знову, а тому Роман знову поїхав до Швеції. І тоді…
По приїзду в Швецію з ним сталось дещо страшне. Романа знайшли сильно знівеченого в парку. Біля нього не було ні грошей, ні документів. Чоловіка знайшов добродій на ім’я Єгор, що вже більше п’ятнадцяти років живе у Швеції та навіть отримав громадянство.
Роман втратив пам’ять. Пам’ятав лише Своє ім’я та дату народження. І це добре, адже часто бувають випадки, коли людина взагалі все забуває. Єгор ж вирішив допомогти Роману вилікуватись, зробити хоч якісь документи та якось стати на ноги. Ну і звісно ж було б добре, якби вийшло ще й пам’ять повернути. Але от з останнім було важко.
Чому взагалі Єгор вирішив так допомогти Роману – повністю незнайомій йому людині? Все доволі просто: 1) Він дуже добрий і не міг пройти повз людини, яка потребує допомоги; 2) Роман був як дві каплі води з покійним братом Єгорa. Тому чоловік так старається.
Роман ж так і не міг нічого пригадати. Та й з роботою були проблеми, ніде не брали без офіційних документів. З часом зміг знайти нелегальну роботу(в плані не офіційну) й зміг собі заробляти на життя.
Йшли місяці, роки і до Романа почала повертатись його пам’ять. Він пригадав дружину, пригадав як вони намагались народити дитину та пригадав коли він поїхав до Швеції. А тоді жахнувся. Його не було вдома чотири роки. Він залишив дружину на такий час. І ні разу не подзвонив. Вона певно подумала, що Роман помер, чи може кинув Ірину. А тут ще й новини про події, що почали розгортатись в Україні.
Роман став дуже сильно переживати за дружину. Тоді чоловік вже мав певні документи та міг виїхати зі Швеції. Роман з подвійною мотивацією сів на літак та попрямував додому.
Приїхавши до рідного двору він побачив Ірину та двох дітей одного віку – дівчинку та хлопчика. А також його кохану Ірину. Жінка мало не зомліла від побаченого та присіла на лавочку, щоб точно не гепнутись на землю.
– Іринко! Вибач, люба, що я залишив тебе на стільки років саму! – почав мало не ридати чоловік. – Я не робив цього спеціально. Всі ці роки я лікувався, щоб повернути пам’ять. Втратив її, після того, як мене в парку побили. Я не брешу тобі і, якщо потрібно, можу дати виписки з лікарень та телефон чоловіка, який мене знайшов та допоміг. – одразу пояснював Роман.
– Та я… Чому я маю тобі не вірити? – все ще шокована сиділа на лавці Ірина. – Слава Богу! Ти живий! Живий! – і тут жінка зайшлася сильними сльозами.
– Ну-ну-ну, Іринко! Все ж добре, чому ти плачеш? – підбіг до дружини Роман.
– Мамо! Мамо! А чому ти плачеш? Тобі сумно? Чи ти десь вдарилась? – защебетали біжучи до мами дітлахи.
– Ти вийшла заміж вдруге? – спокійно запитав чоловік. – Я тебе не засуджую, не подумай, все таки я зник і не давав про себе знати стільки часу…
– Що? Ні! Я не виходила заміж вдруге! Це твої діти – двійнята Данилко та Януся. Їм по три рочки. – пояснила Іра.
– Мої? Але як? – здивувався чоловік.
– Батьки померли… І в спадок я отримала будинок і квартиру від них. Будинок продала та за виручені кошти зробила ЕКО ще раз. Ми ж заморожували свої біологічні матеріали. От і вийшло завагітніти. Квартиру ж до подій, що почались в лютому, здавала в оренду, зараз поселила там сім’ю зі сходу, що тікали від небезпеки. Кошти з них не беру. Живу поки на гроші, що відкладала. – розповіла жінка.
Далі сім’я стала жити разом. Діти звикли до Романа та стали називати його татком. Бо так і є. Татко повернувся додому і тепер вони будуть жити щасливо разом.
