Кола Алінка народила свого первістка я була готова до того, що сестра запропонує мені стати хрещеною. Одначе плани в молодих батьків були інакші. За хрещену маму вони вирішили взяти старшу сестру Олега, мого зятя, а за хрещеного мого тодішнього нареченого Руслана. Виходить, що таким чином ніхто не образиться й ми всі покумаємося.
Планувалося, що Руслан та Оля куплять дитині золотого хрестика, а я від себе вирішила купити електромашинку. Так, покупка не з дешевих, але для Тимка мені ніяких грошей не шкода.
За два дні до свята повела Руслана по магазинах. Треба було купити щось з одягу та взутися. Хлопець дратувався, йому не подобалося, що доведеться так витрачатися, а коли Оля скинула чек та фото хрестика, який вона купила, то він взагалі вибухнув, адже половину від тієї суми він повинен повернути Ользі, а це не мало не багато 8 тисяч гривень.
-Я не збираюся скидати їй такі кошти, сама винна, що взяла такий дорогий – бурчав мені Руслан.
-А ти взагалі бачив, які зараз ціни на золото? – перепитала я.
-А хто її просив купувати золотий, а зі срібним його б не похрестили! – уже не говорив, а верещав Руслан.
Мені стало не зручно, адже довкола були люди на яких Руслан взагалі не зважав й продовжував мене вичитувати, бо це мої родичі такі жадібні, а не його.
-Тоді навіщо ти погодився бути хрещеним татом, якщо тобі все не так і не в радість? – уже не витримала я й поставила запитання просто в лоб.
-А я справді, навіщо воно мені здалося?! Я нікуди не йду й хрестити малого не збираюся.
-Тоді і я не збираюся йти за тебе заміж! – сказала, не подумавши, а Руслан того ж дня зібрав свої речі та поїхав.
Я вся в сльозах побігла до Алінки, але не дійшла. Дорогою зустріла свого друга дитинства. Петя нещодавно повернувся у місто після навчання. Запросив мене у кафе, поговорити. Розказала усе, що сталося, він вислухав, а тоді запропонував свою кандидатуру. Мовляв, він не проти стати хрещеним татом, але за умови, що я стану його дівчиною.
Аліна була шокована, але вибору у неї не залишалося. Петя без зайвих розмов перекинув гроші Ользі та ще й накупив малому іграшок, щоб не йти до ресторану з пустими руками. Вечір ми провели просто чудесно, а через три місяці після хрестин оголосили про свої заручини. Виходить нічого в цьому житті не трапляється просто так й на все доля має власний план.
