Марині тридцять років. Дівчина красива, статна, але з чоловіками не ладиться. Є на роботі один красень, який дивиться на Марину замріяними очима. Але вона не звертає уваги. Знає, що Григорій полюбляє ходити до дівчат. Навіщо він їй. Вона мріє про принца на білому коні. Але він не з’являється. Одного разу, коли Марина йшла з роботи, несподівано підвернула ногу. Ледь не впала, але сильні чоловічі руки вчасно підтримали її. Оглянувшись, побачила, що то Григорій прийшов на допомогу. Подякувавши, хотіла піти далі, але нестримний біль не давав ступити. За підтримки чоловіка дошкандибала до лавки.
Григорій викликав таксі, повіз Марину в лікарню, де їй перемотали ногу і рекомендували лежати деякий час, щоб не навантажувати хвору ногу.
Чоловік відвіз її додому, залишився, щоб допомогти. Від тих пір вони разом. Виявляється, що він добрий і уважний. Через неділю Марина не мислила себе без коханого. Так швидко все завертілося, що Григорій запропонував одружитися. Весілля відгуляли скромно, але весело. Поселилися у квартирі Марини, а в його квартиру вирішили впустити квартирантів. Кохання застилало очі. Але через деякий час Марина почала помічати, що їй не подобається, як Григорій ремонтував кран, не там поставив взуття, не так склав одежу. Зовсім скоро почали сваритися за дрібниці. Але чим далі, тим більше. Дійшло до того, що не могли знаходитися в одній квартирі разом. Григорій не стерпів, і одного разу запропонував розлучитися. Марина не очікувала такого, але гордість не дозволила сказати, що кохає ще більше, ніж раніше.
Розлучили швидко, але душа розривалася на дрібні часточки. Невже вона сама зруйнувала їхнє спільне життя? Як далі жити без нього, коханого, найкращого чоловіка у світі. Адже вона ні разу йому не сказала, що кохає. Він не дочекався. Приблизно через місяць Марині на роботі стало зле. Її відпустили, щоб звернулася в лікарню. Останнім часом ходила бліда, почувалася недобре. Вона все списувала на переживання після розлучення. Лікар привітав Марину з поповненням. Вона спочатку не зрозуміла з чим. Але коли до неї дійшли слова, зраділа. В неї буде частинка Григорія, син або донечка. Велике щастя очікує попереду.
Через кілька місяців, коли округлився животик, Григорій підійшов до неї й з образою в голосі сказав, що не довго сумувала за ним. Йому не захотіла народити. А тут не встигла розлучитися, як носить під серцем дитину. Марині образливо чути такі слова у свою адресу, і сказала, що дитина його. Якщо великої грамоти, то може порахувати. Наразі шість місяців вагітності. Повернулась і пішла на робоче місце. Після роботи Григорій чекав Марину. Провів додому, просив вибачення. Говорив, що бажає почати все спочатку. Кохає Марину, і не переставав кохати. Даремно розлучилися, але можна все виправити. Він також має право виховувати свою дитину.
Дівчина пробачила, і розповіла, як кохає його всім серцем. Життя без коханого було, краще не згадувати, як без нього погано. На УЗД показало, що в них буде хлопчик. Щасливі батьки вдруге розписалися тихо. Адже один раз весілля гуляли.
Інколи ми робимо поспішні висновки, а потім самі страждаємо від того. На щастя Григорія і Марини, їхня сварка була не довгою, і вони вчасно одумалися. Наразі живуть щасливо, виховують Єгорку.