Андрій сидів засмучений. Сьогодні він дізнався таке, після чого не хоче бачити дружину. Йому потрібно побути одному, подумати як жити далі.
Андрій із Людмилою познайомилися на дні народженні спільного знайомого. Дівчина відразу сподобалася йому. Тому, щоб ніхто з хлопців не став залицятися до Людмили, запропонував піти прогулятися вдвох. З того часу вони разом. Пам’ятає, коли дівчина приїхала від батьків, довго не хотіла зустрічатися з Андрієм. Постійно були причини для відмови. Потім до неї навідалася мама, запросили його для знайомства. Все було якось напружено. Андрій відчував це, але тоді не придав значення.
Після знайомства з її мамою, Людмила три дні не виходила на зв’язок. Одного разу сама прийшла до нього. Вибачилася за те що тримала його на відстані. На те була причина, сьогодні вона скаже. Моя дівчина при надії! Мовчала тому, що боялася що я відмовлюся від неї. Але то яке щастя, я буду батьком!
Минуло п’ять років, Аліса росла веселою дівчинкою. Все було добре, поки не прийшла біда. Одного разу Аліса впала, вдарилася головою, при цьому рукою потрапила на цвях. Коли її знайшли через дві хвилини, дівчинка лежала непритомна. Швидка приїхала вчасно. Андрій поїхав разом із дружиною до лікарні. Для чого лікарям потрібно було тест на батьківство, чоловік не пам’ятає. Виявилося, що він не є біологічним батьком Аліси.
Дівчинку встигли врятувати, вона одужує. Але Андрій ніяк не може зрозуміти, чому Людмила так вчинила з ним?
Розмова видалася важкою. Дружина розповіла про той період, коли їздила до батьків. Приїхала до них пізно, на останньому автобусі. До батьків іти хвилин п’ять. Людмила пізно усвідомила, що за нею хтось іде. Не встигла оглянутися, як упала і не пам’ятає нічого. Виявилося що той негідник поглумився над дівчиною. Вона довго приходила до пам’яті. А коли виявилося, що вагітна, не хотіла мене бачити. Признатися не могла, і обманювати не хотіла. Мама умовила залишити все як є. Не говорити тобі, що дитина не твоя. А воно як вийшло все одно дізнався.
Пробачиш мені, буду завжди вірною дружиною і надалі, не пробачиш, підеш, зрозумію. Андрій перед вибором. Донечку дуже любить. Він думати не хоче, що не рідна. Найрідніша у світі. Кидати сім’ю не буде. З дружиною поговорили, щоб більше не було між ними таємниць. Народять спільну дитину, про те що Аліса не рідна йому згадувати не будуть. РІДНА!
