Більшість людей упевнені: жіночої дружби не буває. Але це не зовсім так. Просто ця дружба повинна пройти декілька стадій. І якщо вона справжня, то обов’язково після проходження усіх цих етапів стає міцнішою.
У мене є подруга. Її звуть Альбіна. Дружимо ми з дитинства. Завжди секретами ділилися, довіряли одна одній. І якось трапився з нами такий випадок.
Ми з подругою працювали в одному ресторані. До нас на роботу взяли одного хлопця, бармена. Він був справжнім красенем, підтягнутим та розумним, спортом займався. Альбіна мені зізналася, що з першого погляду закохалася у Сашка. Страждала все за ним. Було видно, що закохана була по вуха. Подруга постійно намагалася з ним фліртувати, заводила з ним розмову. Та він на неї уваги ніякої не звертав. А ось до мене сам постійно звертався за допомогою.
Одного вечора Сашко запросив мене на побачення до нового закладу біля порту. Як вірна подруга, я про все розповіла Алі. Вона розхвилювалася дуже, була пригніченою. Але сама мене відправила на побачення з ним. Подруга хотіла, щоб я дізналася усе про нього, а потім їй розказала.
Я інколи ходила на зустрічі, призначені мені Сашком. А потім зрозуміла, що сама у нього закохалася. Я не знала, що мені робити. Боялася зізнатися, адже не хотіла зробити Альбіні боляче. А раптом вона не пробачить мені? Та, зрештою, наважилася сказати правду.
Запросила я подругу до свекра біля річкового порту, де ми часто відпочивали з Сашком. Сіли на лаву, обійняла я Альбіну і розповіла усе, як є. Дивлюся, вона аж на обличчі змінилася, на очах сльози бринять.
Аж раптом поглянули обидві у сторону, бо голос знайомий почули. По тротуару йшов Сашко. Він був не один, тримався за руку з якоюсь незнайомою дівчиною. Потім зупинив її, обійняв та пристрасно поцілував. Нас він не бачив.
Ми були шокованими від побаченого. Ледь не розсварилися через нього! А тут такий щасливий випадок! Подивилися ми з Альбіною одна на одну, а потім дружно розсміялися.
Дружимо ми з нею й досі. І дуже часто згадуємо з посмішкою на вустах той випадок!
