Настя щаслива поспішала додому. Сьогодні вона розповість мамі, що познайомилася з гарним хлопцем, і він їй подобається. Адже це вперше з нею таке сталося. Скільки читала романів про кохання з першого погляду, не вірила що так може бути. І наразі сама закохалася як тільки побачила Ігоря.
Зустрічалися вони три роки. Спочатку чекали, поки Настя закінчить навчання. Адже вона майбутня медсестра. Потім влаштовувалася на роботу. А їхати їй прийшлося в село. Обіцяли, як працюватиме три роки, то потім візьмуть її на роботу в престижну клініку. Де й зарплата в рази більша, і вдома. А поки що дівчина влаштовувалася на новій роботі.
Спочатку часто їздили одне до одного. То Ігор приїде на вихідні, то Настя їде в місто до мами й зустрітися з коханим. Та зустрічі їхні ставали не так часто, як хотілося. Робочі дні в селі й в вихідні бувають. А особливо, коли грип. Так що вибратися в місто у Насті виходило все менше. Ігор також говорив, що працює тяжко, а поїздки не дають можливості відпочити.
До літа в них виходило зустрітися один раз на місяць. Настя думала, що пора одружитися, адже скільки вони разом, потрібно вирішувати. В цей час роздумів зателефонував Ігор, просив приїхати на вихідний, потрібно побачитися. Настя з радістю погодилася. Нарешті чоловік зробить їй пропозицію. Вона відчуває, що так і буде.
Ігор зустрів Настю на пероні, і відразу повів в кафе, яке знаходилося поблизу.
– Настя, зрозумій мене правильно і не переч, поки я всього не скажу.
Дівчина сиділа мовчки й в очікуванні дивилася на свого хлопця.
– Розумієш, я тут зустрів Дашу, мою колишню, я говорив тобі про неї. Так от, ми з нею знову разом. Я вибачаюся за надію, яку дав тобі. Але це життя, і я з собою нічого не можу вдіяти. Ти знайдеш собі хлопця, в селі чи де інде. Але наші з тобою шляхи розходяться. Настя не вірила в те, що говорить Ігор. Як шляхи розходяться?
До мами дівчина не пішла, черговим рейсом вернулася в село. Її кинув хлопець. Який сором. За що він так із нею? На ранок знайшли бездиханне тіло дівчини на подвір’ї. Поруч пляшечка від пігулок.
