Прийшов додому з вулиці та й вирішив випити зеленого чаю та викурити сигаретку. Раптом чую з кімнати якийсь шум. Пішов перевірити, а там два моїх коти лежать на дивані та уважно дивляться як третій бавиться з чимось, схожим на шайбу. Придивився, а то перстень.
Золото, та чомусь не вказана проба, важка гайка. Видно, що кустарна робота. Камінь сам сірий, а по діагоналі бірюзова смужка. Ще й мерехтить при зміні світла. Я не на жарт розхвилювався. Вирішив повернутись на кухню та перевірити вікно. І бачу червоні мазки на вікні. Мені в ту ж мить стало все зрозуміло. Котик мій той ще грабіжник. Забирає все, що погано лежить. А найбільше він полюбляє жіночу біжутерію і косметику, сигаретні пачки, запальнички та упаковки з ліками. І знову мені на старості років ці скандальні історії. А в силу свого віку мені вже тяжко з цим боротися. Проживаємо ми на першому поверсі, і тут може трапитися всяке.
Передісторія. Вікно на кухні постійно відкрито. Коти самі на вулицю ходять і повертаються. Рудий унадився днем зависати в вікні та гратися лапками з дітьми. Нікого ні разу не поранив. І ось! Восени минулого року, сиджу на кухні курю. Жіночий бубнеж під вікном, по телефону явно розмовляє, потім зойк. Слідом рижик стрімголов звалився з підвіконня з клубком чорного. Здер рудий з жінки пасмо накладного волосся. Виглянув я на свою лису голову, з цими волоссям в руці. Боже, як вона кричала! На заперечення, що мовляв кіт це, несамовитий вереск. Перед сусідами страшно незручно. Пішла, обіцяла повернутися з чоловіком і синами. Ніхто не прийшов. Котів до зими пас. Боявся, отруять.
Коли моя дружина прийшла додому після роботи я вирішив не розповідати їй цього. Хвилювати її зовсім не хотілося. Вона й так була вдома коли трапилася та неприємна історія з волоссям. Цілий вечір нікого не було. На ніч я позакривав всі вікна та увімкнув кондиціонер. Улюбленців своїх я не пустив на вулицю, як вони не просилися. Тим паче в цю ніч дощ йшов як з відра. Через це не міг спати. Дуже тривожився за котів. А то всяке може трапитися, люди різні бувають. Вночі, як йшов до туалету, побачив, що хтось з котів влаштував мені сюрприз прямо на килимку. Та лаяти я їх не став, бо ж сам не пустив гуляти.
Вранці, годині десять, дзвінок у домофон. «Визирніть в вікно». Двоє. Чоловік і жінка. Жінка просить віддати кільце. Чоловік мовчить. Похмурий такий. Від мене: «Чим доведете? ». Хоча і знав, що вони це. Чоловік заговорив. Мовляв, ти мужик тільки повір, кому розкажи … Справа, мовляв, так було. Духота на вулиці (плюс тридцять п’ять було). Я мокрий, спітнілий, пивка прийняв до того. Печатку на мізинець одягнув. Під нею на середньому пальці від спеки шкіра пріє. Йдемо. Дивлюся, кіт з вікна звісився. Сподобався. Погладити захотілося. Погладив. Ми, говорить, після того в травм пункт сходили. Уколи призначили. Хочеш — перевіримо? Поверни перстень, а? Я тебе скарг не буду, але річ для мене як пам’ять дорога. Мізинець у нього забинтований, з ним велика частина кисті. Тільки чотири пальці стирчать. Я відповідаю: уколи, якщо призначили, то зроби. Але у котів щеплення були в березні. Є паспорта. Печатку тримай. І більше не гладь чужих котів на підвіконнях
Як тільки я побачив, що вони пішли, знову стукіт у вікно. Я відкрив, і тут, жінка простягає мені гроші. Я брати не хотів, але вона згорнула їх та закинула мені у вікно. Сказала, що хотіла принести корм для котів, але передумала, бо не дай Боже що з котами трапиться, то одразу на неї подумаю. З мужиками в гаражі обговорив. А вони мого рудого в справі бачили. Спер зараза викрутку. Виніс її з гаража в зубах. Вони його наздогнали та відібрали. Сказали мужики, що я правильно зробив, що віддав. А на ті гроші купив котам наваги, бо корм їм не даю.
