Доля звела мене з прекрасним чоловіком, який став батьком трьох моїх діток. Все було добре, допоки в родину не прийшло лихо. Чоловік сильно захворів й не зміг викарабкатися. Моєї підтримки й опори не стало. На той час діти були ще маленькі, Ані ледь-ледь виповнилося 6 років.
Я отримувала допомогу від держави по втраті годувальники, плюс діти отримували пенсію. Поки вони були неповнолітні всіма грішми розпоряджалася я, тож одразу почала відкладати. Влаштувалася на роботу: обходила стареньких, що не мали близьких. Платили не багато, але робота мені подобалася.
Добре, що моя мама була ще жива на той час й допомагала з дітьми. Поки я на роботі, вона всіх покупає, нагодує, допоможе з уроками.
Час минув, діти уже повиростали. Двоє старших синів одружилися, а молодша Аня щойно закінчила навчатися.
Вона влаштувалася на роботу, винаймала квартиру. Зарплата була невеликою якраз вистачало заплатити за квартиру, комунальні послуги й на цьому гроші закінчувалися. Хоч донька й не скаржилася, я все-таки вирішила їй допомогти й придбати однокімнатну квартиру. Тим паче, що в Ані з’явився хлопець, у них було все серйозно. Весілля це тільки питання часу, а тут молодятам буде де приткнутися. Правда, наречений у неї якийсь злий, вічно всім не задоволений. Аня зізналася, що він проти, щоб вона працювала. Вважає, що місце дружини вдома. Я влізати в її життя не хочу, а доньці сказала добре подумати перед тим, як приймати рішення.
Якось одного вечора я сиділа на кухні й вечеряла. Задзвонив телефон, я відповіла – це був мій старший син Руслан.
-Мамо. Ти геть з розуму вижила? Ти для чого Ані квартиру купила? Ти що не знаєш, який у неї хлопець? Не встигнете оговтатися, як Аня житиме з тобою, а він квартиру собі привласнить. А нам з братом що? Чи ти тільки про свою любу донечку думаєш?
Я мовчки слухала, як Руслан обливає мене брудом й скаржиться на своє життя. Мовляв, цьому також потрібні гроші, то чого ж я і йому не допоможу. Дружина Руслана новий автомобіль хоче, а ще не завадило б змінити квартиру на трикімнатну, а фінанси не дозволяють. Я не розуміла такої реакції сина на мій вчинок. Так, я купила квартиру його молодшій сестрі, але ж і його свого часу не обділила. Коли Руслан одружувався, то на весілля отримав у подарунок дорогу іномарку. Й вивчився фактично моїм коштом. Невже він про це все забувся?
Руслан не вгамовувався, приєднав до себе й середнього брата Романа. Тепер вони двоє вимагають від мене гроші на свої забаганки. Сказали, якщо не допомагатиму, то перестануть зі мною спілкуватися.
Як тепер вчинити я не знаю, але йти у них на повідку точно не буду!
