Я працюю адвокатом. На моїй практиці зустрічалося багато цікавих справ, але саме з таким унікальним випадком я стикаюся вперше.
До мене звернулася клієнтка, яку звати Юлія з проханням скласти заповіт на її названого сина.
Причому Юлії лише сорок років та вона не см ертельно хвора. Я зізнався, що в такому молодому віці з таким питанням до мене звертаються вперше.
– Це примусовий захід і я роблю це тільки через те, що мені не пощастило з родичами, – зізналася моя клієнтка.
Зараз Юлія проживає одна, в минулому у неї були довготривалі стосунки. Вони ніяк не оформлювали свої стосунки та врешті розійшлися. Претензій один до одного вони не мають та розійшлися як дорослі люди. Дітей у них не було та вони всиновили одного чудового хлопчика, якому тоді було десять років. Юлія каже, що як тільки вони побачили Назара, то відразу прикипіли до нього усім своїм серцем.
На той момент Юлія вже мала власну квартиру, на яку заробила сама коли їздила на заробітки за кордон.
У Юлії є молодший брат, який нічого не вміє, крім того, як робити дітей. Зараз у нього їх троє. Проте у Петра навіть думки немає про те, щоб забезпечити їх фінансово, дати їм освіту. Він навіть не думає про те, щоб придбати більше житло, для того, щоб сім’ї було комфортно.
Петро живе одним днем та віддається миттєвим задоволенням чекаючи, що багатство саме впаде йому на голову.
Дружина Петра Аліна мусить працювати на двох роботах, а Петро лише витрачає гроші на гулянки з друзями.
Але попри це, всі родичі більше люблять Петра, бо він продовжив свій рід, а Юлія без чоловіка та ще й дітей не народила.
Юлія не з тих, хто буде щось комусь доводити, але випадок, який стався нещодавно, примусив її звернутися до мене за допомогою.
Якось Петро перебрав зайвого, зателефонував до Юлії та почав бідкатися на свою нещасну долю. Юлію вже втомили подібні розмови та вона почала записувати їх з братом розмову. Це через те, що батьки не вірили Юлії, коли вона розповідала їм про розмови з братом. Петро неодноразово телефонував моїй клієнтці в стані алкогольного сп’яніння та цього разу він перейшов межу. Уявляєте, він заявив Юлії, що вона просто повинна переписати на його дітей свою квартиру. Все це через те, що у нього їх троє.
Юлія ввічливо поставила його на місце та зателефонувала до батьків шукаючи підтримки. Але вона цього не отримала. Батьки були на боці Петра.
– Але ж у мене є спадкоємець – мій син, – здивовано сказала тоді Юлія.
– Так він же тобі не рідний, – відповіла мама Юлії, – а племінники то наші рідні кровиночки. Ти ж знаєш, що Петро не зможе забезпечити їх житлом.
Юлія була неприємно вражена позицією батьків та припинила цю розмову. Вони вважають, що названий син Юлії не має жодного права на її квартиру.
А Петро вирішив нажитися на чужій праці. Чому б йому не поїхати за кордон? Хай попрацює там важко декілька років, от тоді хай підіймає цю тему. Добре влаштувався: наробив дітей, а сестра має думати як забезпечити їх фінансово.
Зараз Юлія ще жива та здорова, на той світ не збирається, а родичі уже розпоряджаються її майном не маючи на нього абсолютно ніякого права.
Тому, щоб уникнути непорозумінь, краще перестрахуватися та подумати про долю квартири вже зараз.
