Моя мама знає все. Часто каже мені, що я pозбишака. А мені не сидиться на місці, я ж дитина. Хотіла б я подивитися на неї в мої роки.
Якось ми гуляли у дворі та я стрибала на скакалці. Мама уже втомилася зі мною гуляти та попросила мене йти вже додому. Я хотіла ще погуляти. Раптом ми побачили, що в наш двір зайшла вагітна жінка та сіла на лавку.
В той час я продовжувала стрибати на скакалці. І тут мама до мене каже:
– Надійко, перестань стрибати на скакалці, бо виросте такий же великий живіт, як у тієї тьоті.
Сказавши це, мама почала розмовляти телефоном, бо до неї хтось зателефонував.
Я поглянула на ту вагітну жінку та мені стало дуже цікаво як стрибки на скакалці пов’язані з ростом живота, тому я підійшла до тієї вагітної жінки та сказала:
– Що, тьотя, дострибалася?
Жінка поглянула на мене та почала голосно сміятися. Раптом до нас підбігла моя мама та запитала чому ми сміємося та що я їй сказала.
– Ти ж сама сказала, що я можу дострибатися. Ось мені й стало цікаво як швидко у мене виросте такий же живіт, як у цієї тьоті.
Мама попросила пробачення у тієї жінки та швидко відвела мене додому.