Я вийшла заміж, можна сказати, випадково. Довго зустрічалася з одним хлопцем, все логічно йшло до весілля. Він подобався мені, я бачила своє майбутнє з ним. А потім ми посварилися через дрібницю і через кілька днів я зустріла свого теперішнього чоловіка. Ми одружилися швидко. Зараз у нас двійко чарівних діточок і я найщасливіша жінка у світі. Хоч, я зовсім не красуня.
А моя молодша сестра — така красуня, що очі не відведеш. Висока, модельного зросту, довге чорне волосся, смуглошкіра з блакитними очима. Здається, один раз глянеш в ці очі — і все, не зможеш спокійно жити. А ще й ніжна, сама доброта. Закінчила університет, займається спортом, волонтерить, допомагає бідним і соціально незахищеним, зоозахисниця. Ми всі вдома захоплюємося нею. У неї повно друзів, а одного єдиного на все життя немає.
У Марти (так звати мою сестру) є своя однокімнатна квартира в центрі міста. Там шикарний ремонт, побутова техніка, меблі — все батьки дарували на дні народження та інші знакові її дати. Так ось, недавно там з’явився чоловік. Гарний мужчина, років 35 на вигляд. Марта оголосила, що це — її наречений. Ми сприйняли все серйозно. Бо пора вже.
Поки він жив у неї, вся інформація про нього, через спільних знайомих, дуже швидко проникла в нашу сім’ю. Виявляється, у нього є жінка і синочок. Вони ще не розірвали шлюб. Мама настояла, щоб я повідомила Марту про це. Вона ж засліплена любов’ю і нічого не бачить. Дуже не хочеться, щоб вона стала приводом до розпаду сім’ї.
Марта у нас гарно готує, випікає різні шарлотки та, взагалі, у неї всюди ідеальний порядок. Коли я зайшла до неї, щоб поговорити, цей “принц” лежав на дорогому дивані й дивився телевізор. Марта збиралася на роботу. Я запитала, де він працює. Марта іронічно повідомила, що поки ніде, він шукає роботу. Я всім своїм виглядом показала, що мені це не подобається. Марта відвела очі. Ми разом вийшли на вулицю. Трохи помовчали, а потім я запитала, чи їй все це подобається. Марта мовчала. Я більше нічого не питала.
Через кілька днів була неділя. Ми з чоловіком зібралися провідати сестру. Взяли торт, вино. Марта поралася на кухні, Діма дивився телевізор. Коли я запитала про колишню дружину, він притих. Виявляється, він не збирається більше одружуватися, бо йому набридли діти й різні обов’язки. Він хоче гарно жити, нічим не заморочуватися.
Ми з моїм чоловіком дуже його розчарували. Марта не буде фінансувати його гарне життя. Досить того, що пожив кілька місяців. Коли все закінчилося і Дмитро виїхав з квартири, Марта заплакала. Розповіла, що давно відчула, що він не той, з ким вона хотіла б провести все життя. Їй дуже не подобалося, як він відгукувався про свою ще на той час дружину, як розмовляв з сином, як зривався на ній через якісь свої проблеми. Просто до тих пір, поки він не переїхав до неї, він був справжнім ідеалом. Точніше, прикидався таким. А все тому, що його дружина з квартири вигнала і йому треба було десь поселитися. Ось він і знайшов таку добру дівчину, як Марту.
Але їй соромно було зізнатися, що так легковажно повірила йому. Потім ми ще довго разом плакали, мабуть, від полегшення. Молимо Бога, щоб доля була прихильною до Марти. Але урок свій з цієї ситуації вона винесла.
