Знаєте, я дуже не люблю людей які відверто брешуть. Але коли людина користується твоєю добротою і довірою, щоб тебе якось обманути чи 0бikp _acmu, це в рази гірше.
Так сталось в нашій родині. Ми з чоловіком вже шість років у шлюбі. В нас за цей час народилось двоє дітей. Старшій доньці п’ять рочків, а молодшій три. В нас дуже хороший достаток, а я можу працювати з дому та ще й доглядати без проблем дітей. Тим більше, що зараз вони обоє ходять до дитячого садочку. Тому я більше приділяю часу роботі.
А так як приділяю роботі часу багато, то і, відповідно, можу дозволити своїм дітям кращі речі, іграшки та смаколики. Тому все, що в них є — це геть не дешеві речі, які я можу за просто так віддати і не хвилюватись. Мене життя навчило, що краще купити щось якісне і не багато, викласти трохи більшу суму, але мати це надовго і не платити сотню раз. Як то кажуть, скупий платить двічі.
Тому коли речі дітлахів та їхні іграшки стали по-трохи зникати, мене це напружило. Спершу я думала, що це малеча десь заникала речі та іграшки, поки грались. Вони в мене дуже активні бешкетники.
Але коли я стала їх розпитувати, то виявилось, що вони не брали саме ті речі, щоб грати в хованки.
– Мамо, але як грати в хованки з кофтинкою? Вона ж дуже непомітна серед інших речей буде і це не чесно. — Казала старша донька.
В мене немає звички не довіряти своїм дітям, тому я стала шукати іншу причину. І помітила дуже цікаву послідовність: щоразу, коли до нас в гості приходить сестра чоловіка, Алла, зі своїми дітьми в нас зникають якісь речі: іграшки, одяг дитячий, тощо.
Тоді я, одного разу, почула від молодшої донечки, що тітка Алла забрала в неї іграшку, а в старшої доньки кофтинку та поклала собі до сумки. Алла тоді якраз була ще в нас, а донька казала, що це сталось перед тим, як я зайшла. Тоді я пішла глянути в коридор до її сумки. Я не залазила в середину, бо ж вона навіть не закрила сумку і все було й так видно. Там були ті речі, про які молодша казала. Певно хотіла поспіхом ще щось затягнути і сховати.
Я запитала в Коли, що це таке, але та відповіла, що певно випадково,Миколи збирала речі і іграшки своїх дітей. Не дуже я їй повірила, але все одно попросила повернути речі. Вона віддала, але в її поведінці були нотки незадоволення.
Я розповіла про все чоловіку і попросила, щоб він якось розібрався з цим. Тим більше, що вона продовжувала приходити і речі продовжували зникати. Тому я злилась ще більше.
Чоловік теж помітив цю тенденцію та влаштував скандал сестрі і змусив її повернути все, що вона забрала з нашого дому. Не знаю, що він їй такого наговорив, але вона стільки всього повернула, що я навіть в шоці була. Це не якісь пару іграшок і речей. Це два великих пакети речей. Скільки ж вона провертає ці свої трюки?
Але з тих пір ми її не запрошуємо до нас додому. Навіть на поріг не пускаємо. Не треба нам в домі крадійки. Я б їй дала трохи речей та й іграшок, якщо вже так важко з дітьми і їхнім забезпеченням. Але йти на обман та kp@cmu — занадто.
