Оттак пощастило…
– Олесю, дай пояснити! – на порозі стояв запеклий Віталій, ледве переводячи дух.
– Що вам від мене треба? Ідіть до свого начальства розбирайтесь!
– Ти не зрозуміла… Вибач… Ви не зрозуміли. Будь ласка, закрийте двері й дзвоніть у поліцію. Просить вірьте мені!
Олеся спантеличено дивилася на Віталія, що вже біг сходами вниз. Що це взагалі було? Чому звичайний майстер поводиться так дивно?
Раптом вона почула галас на нижньому поверсі. Гучні голоси, брязкіт розбитого скла й крик Віталія:
– Олесю, тікай!
Дівчина швидко захлопнула двері. Вона нічого не розуміла, але зробила так, як просив Віталій. Повернула два засова, вийняла ключ із замка зі свого боку. Далі – тремтячими руками набрала 102.
У двері постукали, й Олеся здригнулася. Притиснувши телефон до грудей, вона мовчки благала, щоб усе це швидше закінчилося.
– Красуне, ти там? Чуємо тебе. Відчиняй по-доброму, не чіпатимемо, чесне слово, – почувся огидний чоловічий голос за дверима.
Олеся мовчала, ледь дихаючи. Голоси стихли, але з’явився дивний шурхіт – хтось намагався відкрити двері з іншого боку.
– От дурна, ключ вийняла. Чуєш? Не ускладнюй собі життя! Відчиняй!
– Ідіть геть! Я поліцію викликала! – вигукнула Олеся, але одразу ж заткнула рота рукою.
– Дарма, кралечко, – проворкотів той самий голос. – Пішли, хлопці. Ще повернемося, зрозуміла?
Невідомі швидко зникли сходами. Шум стих, а потім і зовсім настала тиша. В Олесі заклало вуха, й вона, не відпускаючи телефон, опустилася на підлогу.
Знову стук у двері. Дівчина ледь не скрикнула, але одразу ж полегшало, коли за дверима почулося:
– Відчиняйте, поліція!
Олеся сиділа на кухні й розповідала свою історію. Молодий поліцейський записував її свідчення, а дівчину досі трусило.
– Скажіть, хто такий Віталій і де ви з ним познайомилися? – запитав другий офіцер. По його тону й настановам молодшому було зрозуміло – він старший у групі.
– Півроку тому я купила пральну машинку. Нову. А минулого місяця вона потекла. Я звернулася до магазину, а мене направили до сервісу. Майстром призначили Віталія.
– Ви бачилися з ним раніше?
– Ні, звісно ні. Вперше побачила, коли він приїхав до мене додому.
– Тобто ви впустили в будинок незнайомого чоловіка?
– Та що ви! Це ж офіційний сервіс. Він їхній працівник. Я ж не першого-ліпшого запросила, – Олеся кинула ображений погляд.
І справді – причин не довіряти Віталію не було. Він прийшов точно в призначений час. Виснажена Олеся відчинила двері й побачила перед собою стрункого, високого хлопця у фірмовому одязі. З ним була велика валізка з інструментами. Віталій уважно оглядав машинку, робив нотатки у блокноті, а потім заповнив офіційний бланк. Пізніше Олеся поставила там свій підпис.
Ніяких підозр тоді не виникло.
– Ну от і все. Працюватиме як нова! – сказав майстер і простягнув Олесі маленький папірець.
– Що це?
– Мій номер телефону.
– Це ж не порушення правил вашої компанії? – здивувалася Олеся, невпевнено беручи його.
– Не зрозумійте неправильно. Просто раптом щось зламається знову. Через сервісний центр заявки йдуть довго, а якщо подзвоните мені – приїду швидше.
Олеся з полегшенням видихнула. У цьому був сенс – адже минулого разу очікування майстра затягнулося на цілий тиждень.
Але вже через кілька днів пральна машинка знову потекла. І Олесі нічого не залишалося, як знову викликати Віталія.
– Приїду, перевірю. Безкоштовно, звичайно, – сказав він.
– Не розумію, що з нею…
– Не хвилюйтеся, все владнаю. На цю фірму багато скаржаться, повірте.
Коли він закінчив ремонт, то витер руки й посміхнувся Олесі.
– От і все. Сподіваюся, більше я вам не знадоблюся.
– І я на це сподіваюся. Дуже дякую!
Олеся, змучена постійними поломками, нарешті відчула полегшення. З Віталієм вона більше не спілкувалася – не було причин. Він теж не проявляв жодної дивної уваги. Але коли дівчина вже забула про всі ці проблеми, машинка потекла знову. Тільки тепер номер Віталія не відповідав.
Олеся витерла воду з підлоги й розплакалася. «Дурна залізяка!» – злісно крикнула вона, глухо вдаривши дверцята.
Залишалося тільки знову дзвонити в сервіс. Операторка дуже здивувалася, почувши, що проблема не вирішена.
– Майстер Віталій здав звіт про повне усунення поломки. Ви кажете, він приїжджав до вас повторно? Але в системі немає жодної заявки…
– Ви не розумієте! Він сказав, що з цією моделлю постійно проблеми, і що простіше зв’язуватися з майстром напряму.
Щось було не так. Сервіс відправив нового майстра, але той міг приїхати лише завтра ввечері. Операторка запевнила, що ВіталіВіталій, хоч і був злочинцем, все ж таки встиг попередити Олесю, і цього разу зло не перемогло.
