Можете кидати в мене камінням, вважати дурною чи неврівноваженою, але факт залишається фактом. Я таки спіймала жар-птицю за хвоста і вона подарувала мені справжнє щастя, от тільки відчула я його не в шлюбі, а одразу ж після розлучення з чоловіком.
Так, інколи бувають ситуації, що розійтися – це найкраще рішення.
Ми з Сергієм зустрічалися ще з старших класів. Наше кохання тривало довго і стабільно. За стільки років у нас не було жодної сварки чи непорозуміння.
Чоловік завжди робив мені приємні сюрпризи і дарував незабутні емоції. Так тривало на протязі всіх наших стосунків, а це, на хвилиночку, майже шістнадцять років.
Скажу відверто, що нашим коханням захоплювалися і багато наших знайомих лише мріяли про такі стосунки, як у нас з Сергієм.
Мабуть, таки хтось наврочив нашому коханню, а можливо просто ми не були сумісні за гороскопом. Хоча, це звучить, як повна маячня.
Справа в тому, що після навчання ми одружилися і жили душа в душу. Було єдине “але” – мій чоловік не міг мати дітей. В дитинстві він важко перехворів на інфекційне захворювання, в народі яке іменують “свинка”.
Тому лікарі лише й розводили руками і казали, що вони у нашому випадку безсилі.
Одного разу я навіть запропонувала Сергію усиновити дитину, або ж скористатися біоматеріалом донора, однак чоловік навідріз відмовився. Казав лише, що для нього це принизливо.
Якщо чесно, то я не розумію його і досі. Це ж я б була вагітна, всі навкруги б вважали, що батько дитини саме Сергій і окрім нас ніхто б не знав нічого.
Останні кілька років ми хоч і кохали одне одного, але якогось відчуття, що бракує повітря в грудях – уже не було. Мабуть через цю ситуацію з дітьми.
Тоді ми вирішили, що нам потрібно розвіятися. Придбали квитки і полетіли на море.
В готелі, у сусідній кімнаті проживала жінка з двома дітьми. Сини у неї були прекрасні і допитливі. Ми познайомилися і почали разом проводити час біля басейну.
Лариса розповіла, що її чоловік не хотів ніколи дітей, тому, як дізнався про другу вагітність – пішов. Просто зібрав речі і подав на розлучення.
А от мій Сергій настільки прив’язався до дітлахів, що я була шокована. Я був-ва вже й раділа, що ми повернемося додому і щось вирішимо щодо наших дітей.
Та сталося так, що мій чоловік мене приголомшив:
– Юля, пробач. Я йду від тебе. Я хочу дітей і справжню родину. Я вирішив, що можу подарувати своє тепло Ларисі і її дітям. Пробач!
Спочатку я була шокована. Кілька днів я ходила сама не своя і слова вимовити не могла. А пізніше вирішила поринути у стосунки з першим чоловіком, якого зустріну.
Так ось, я зав’язала стосунки з своїм колегою по роботі. Серйозно я його ніколи не сприймала, але вже через два місяці наших зустрічей – я завагітніла.
І знаєте, зараз я справді щаслива. Такою щасливою і коханою я не була ще ніколи в своєму житті.
Інколи імпульсивні і необдумані вчинки можуть різко змінити ваше життя у кращу сторону.
