**Щоденник**
Не було б щастя, та нещастя допомогло.
Керівник відділу продажів Тарас був неодружений, тому, побачивши молоду й гарну Марічку, одразу закохався. Вона прийшла перший день на роботу до його відділу, і він тут же підійшов до неї.
Доброго ранку, колего, промовив він із такою теплою усмішкою, що погляд Марічки мимоволі на ній затримався.
Доброго ранку, відповіла вона ніжним голосом і посміхнулася у відповідь.
Отже, приступайте до обовязків. У курс справи вас введе Оксана, вона тут старша, він кивнув у її бік, ознайомтеся з інструкцією. Бажаю успіхів, сподіваюся, спрацюємося.
Колеги, переважно жінки, з цікавістю поглянули на начальника, а коли він вийшов, Оксана шепнула сусідці Наді:
З якої це нашої доби Тарас так уважно ставиться до новеньких? і обидві засміялися.
Марічка спочатку придивлялася таки новий колектив. Поводилася не соромязливо, адже соромязвість їй була не властива, але тихо зайняла позицію спостерігача. Молода, але рання: їй лише двадцять два, а вже зі сімнадцяти років розбила пару сімей. Встигла навіть у коледжі закрутити роман із викладачем, набагато старшим за неї, але першим опамятався він бо чутки дійшли до його дружини.
Минуло трохи часу, і Тарас якось запропонував їй зайти після роботи до кавярні.
А чому б і ні? Ви мій шеф, а з шефом треба добре ладнати, так би мовити, налагоджувати звязки, посміхнулася вона.
Марічка усміхалася так щиро й безкорисливо, що він спершу подумав жартує. Але зрадів, адже вона погодилася. Тарасові тридцять, одруженим він не був, стосунки були, але до серйозного кроку не дійшло. Тож ці стосунки закрутилися швидко: закохався, зустрічалися, а потім колеги разом здивувалися, коли він оголосив, що вони з Марічкою запрошують їх на весілля.
**Сімейне життя Тараса**
Всі бажання та примхи Марічки він виконував. Він навіть прийняв її умову:
Ніяких дітей поки не плануємо. Хочу пожити для себе. Коли дозрію до материнства, скажу тобі. А поки, любий, ніяких пелюшок і розпашонок.
Тарас думав пройде час, і дружина зрозуміє, що сімя без дитини не сімя. Але час минав, а Марічка не збиралася народжувати, і кожен раз, коли він заводив розмову про дитину, різко обривала:
Тарусь, я ж тебе відразу попередила, і ти погодився. Тож не займай мені голову. Я ще не готова.
Минуло ще трохи часу, і одного разу він побачив, як дружина, розгублена, вийшла з ванної з тестом на вагітність у руках.
Марічко, ти вагітна? вона кивнула.
А він від щастя підхопив її на руки, а вона розплакалася.
Не хочу я народжувати, не хочу бути товстою коровою. Ти мусиш щось зробити! але він тримав її на руках і цілував у мокрі від сліз щоки.
Не сердься й не плач, це ж щастя. Як же я тебе люблю, Марічко. У нас буде дитина!
Але вона була рішуча: пішла до лікаря і взяла направлення, щоб позбутися вагітності. Та Тарас прибіг до лікарні вчасно вона ще не зайшла до кабінету. Зі скандалом вивів її на вулицю.
Благаю тебе, Марічко. Не роби цього, нехай народиться наша дитина. Я тобі у всьому допомагатиму. Обіцяю, умовляв він.
Дружина погодилася за умови, що міняти пелюшки, підгузники та вставати вночі до дитини він буде сам. Усю вагітність він не відходив від неї, виконував усі її бажання. Нарешті настав момент Тарас відвіз її до пологового. І лише коли на світ зявилася здорова донечка, він з полегшенням зітхнув.
Задоволений і щасливий він поїхав додому відпочити. А наступного дня, прийшовши до пологового провідати дружину з донечкою, раптом почув:
Вашої дружини тут немає. Вона втекла, дитину залишила.
Не може бути! не повірив Тарас. Може, вона вийшла кудись? Пошукайте її.
Ні, вона пішла. Ось записка, медсестра подала йому згорнутий аркуш.
Ні в офісі, ні вдома Марічка не зявлялася, на дзвінки не відповідала, змінила номер. Лише через півтора місяця вона подзвонила Тарасу:
Збери мої речі, приїде мій Артем і забере їх. На розлучення подавай сам, я все одно не прийду.
Про донечку навіть не заговорила не потрібна вона їй, як і Тарас. Так і став для донечки Оленки він і матірю, і батьком. Добре, що неподалік жила його мати допомагала з донечкою.
**Соломія**
Почувши дзвінок, Соломія підняла трубку. Дзвонила зі школи Марія Іванівна, вчителька Дмитрика, її сина. Він навчався у другому класі.
Терміново приходьте до школи! Ваш син тут таке вчинив… і відключилася, не вдаючись у подробиці.
Соломія схопила сумку, відпросилася з роботи й побігла до школи.
Що
