Ви знаєте що таке предвзяте ставлення? Стереотипи та всіляке таке? А я знаю… проте, зазвичай це всього лиш предвзяте ставлення через думку більшості суспільства. Не всі такі гнилі та погані. Але більшість так… Як не шкода в цьому зізнаватись навіть самому собі, та це правда. Я сам став жертвою.
Ще три роки тому я сидів під тим он супермаркетом, на який в мене зараз виходить вікно, та просив прохожих купити мені поїсти чи теплі носочки, бо вітер обдуває пальці крижаним холодом.
Я ніколи не забуду той відчай та байдужість в очах прохожих. У багатьох навіть зневага та ненависть. І це всього лиш до людини, яка стала жертвою обставин та нічого зробити із цим не могла. Мені боліло все. І погляди прохожих, і шлунок, який вже просто скручувало від голоду та цей пекельно холодний вітер.
Як не прикро, та бували такі дні, коли люди ігнорували моє існування, та не давали навіть води. Я намагався влаштуватись на роботу хоча б вантажником чи прибиральником, та отримував завжди відмови. Ні хто не хотів мати справу із людиною, яка не має де жити і просить її погодувати.
Одного знакового дня мене в сторону відвів чоловік років п’ятдесяти. Він був гарно одягненим, пах дорогими парфумами та здавався досить успішним. Якщо чесно, то я гадав, що зараз вчергове отримаю на горіхи, що тиждень ходити не зможу. Вже навіть згрупувався. Аби не побили щось важливе. Проте ні. Арсен, так звали чоловіка, щиро цікавився моєю ситуацією. Відразу запитав, щоб я хотів поїсти, купив мені то, та терпляче чекав, поки я жадібно ковтав їжу. Мені хотілось його міцно обійняти, аби подякувати, та не наважився… Його чистий одяг забруднився б об мій точно.
Арсен запропонував мені роботу – садівником. Сказав, що навіть житло мені дасть. Не хороми, та це буде маленький гостьовий будиночок на задньому подвір’ї із найбільш необхідним для життя. Натомість я мав дивитись за садом, підмітати та мити все. Я повірити не міг у своє щастя!
Арсен в прямому сенсі врятував мене! Завдяки тому, що він дав мені можливість я тепер живу, а не існую! Виключно через його добрий вчинок я не втратив віру в людей та їх доброту… У нас іще є шанс, на нормальне майбутнє, поки є такі люди як Арсен.
