Ще задовго до весілля Ірина після знайомства зі своєю свекрухою зрозуміла, що жінка вона непроста. Але те, що вона зробила на весіллі свого сина, було вже занадто.
Тільки гості привітали молодят, як свекруха одразу підійшла до сина з невісткою, заявивши, що всі подаровані кошти вони повинні віддати їй. Пояснила це дуже просто: вона вклала чималі гроші в організацію весілля сина і тепер їй немає за що жити. Молода сім’я не очікувала такого почути. Ще перед весіллям свекруха сама заявила Ірині, що допоможе їм з організацією. Але дівчина й уявити не могла, що вони ще будуть їй щось винні. Та й витрачена сума зі сторони матері нареченого була куди меншою за подаровану в день весілля. Син вирішив взяти ситуацію в свої руки та пояснив своїй мамі, ніби вони вже знають, на що витратять весільні кошти…на весільну подорож.
Звісно, така відповідь зовсім не задовольнила жінку, отож вона влаштувала справжній скандал. Дехто з гостей таки став свідком її істерик, але батьку нареченого вдалося заспокоїти свою дружину. У той день настрій Ірини був повністю зіпсований, увесь вечір вона просиділа зі сльозами на очах та понурою головою.
Дівчина надіялася, що це все банальні емоції зі сторони свекрухи… І більше таке не повториться. Проте неприємності почалися після приїзду молодої сім’ї з відпочинку. Квартира, в якій Ірина з чоловіком мали б жити, дісталася йому від батьків. Тож коли вони приїхали, просто не змогли туди потрапити. А все через те, що з ініціативи свекрухи замок у двері помешкання був змінений, а туди поселилися квартиранти. Річ у тім, що в жінки був ключ від житла сина. Хоч і подарували вони квартиру йому одразу після закінчення ним університету.
Молоді були неабияк розлючені тим фактом, що вони не можуть потрапити у власне житло, а двері їм відчинили зовсім чужі люди. Мало того, всі їхні речі були виставлені за двері. І все б нічого, якби Орест не вклав у ремонти житла чимало грошей, а його мама вирішила розпорядитися ним на свій розсуд.
Молода сім’я, котра нібито поселилась туди та вже заплатила перший внесок за оренду, дуже здивувалася, коли почула всю правду. Після цього ненависть Ірини до своєї свекрухи тільки зросла.
Зі слів нових жителів, власниця помешкання сама сказала, ніби тут ніхто не живе, а змінити замок потрібно через загублені ключі. Обуренню молодих просто не було меж. А чоловік Ірини не міг повірити, що це робить його рідна матір. Вони вирішили поїхати до жінки та поговорити з нею. Син сказав все, що думає про підлий вчинок мами, і те, що їй не потрібно лізти в їхнє життя, а ще вона не має права приймати рішення за них. Якщо ж таке повториться, вона може забути про їх існування.
Зате у відповідь вони почули, нібито мама також частина їхньої сім’ї, тож має право приймати рішення. Однак син заявив своїй матері, що у справах, які стосуються сім’ї та квартири, він прийматиме рішення без неї. Жінка лише мовчки вийшла з кімнати. На цьому їхня розмова закінчилася.
І хоч вони не припинили спілкуватися з мамою, але відтоді дуже насторожено до неї ставляться. Свекруха також, очевидно, не сміє ступати на поріг до невістки та сина. Бачаться вони вкрай рідко, тільки на свята. Мабуть, все ж жінці соромно за свій ганебний вчинок і вона не хоче приходити до дітей.
