Я одружився вдруге. Хоча першого разу сильно обпікся. Все хвилювався чи не наступлю на ті ж граблі.
Перша моя дружина була простою дівчиною з села. Так мені колись порадила моя мама, що дівчину потрібно шукати в селі, бо в місті скромних дівчат нема. То ж я й послухав її поради.
Моя перша дружина була справді скромною, та рівно до того часу, як переїхала жити в місто. Вона була така як ворона. Її вабило все яскраве і дороге. Та й мене вона обібрала до нитки і одного дня зникла. Я ледве добився розлучення через суд.
Пізніше познайомився з своєю другою дружиною. Хоча вона і не селянка – та скромна. У неї чудове почуття гумору, великі знання та завзяття до праці. Ще й принципи у неї дуже стійкі. Думаю, що мама хотіла саме таку невістку. Та й жодних нарікань від мами ще не було.
Так сталося, що моя колишня теща захворіла. У Людмили Степанівни не було ніякої рідні, та й власній дочці вона не була потрібна. Коли її стан здоров’я досягнув критичної межі – вона наважилася мені зателефонувати.
А я йне міг відмовити. Мене виховували так, що я завжди допомагаю людям. Я думал, що моя дружина буде проти, але на мій великий подив – Юля їздить зі мною до села і допомагає чужій жінці.
Рідна донька про маму забула, а чужа жінка допомагає. І їсти приготує, і в хаті прибере. Та й мене запевняє, що їй зовсім не важко. Юля навіть мене запевняє в тому, що якби ми відмовилися – не знати що б було з цією жінкою.
Зараз дружина знайшла спеціалістів, які можуть допомогти колишній тещі. Можливо вона знову стане на ноги. Юля записала Людмилу Степанівну і на консультацію, і на обстеження. Маємо наступного тижня поїхати по Людмилу Степанівну і завезти її до лікарні.
Що мені справді дивно, це те, що моя дружина й слова не сказала, що ми витрачаємо досить великі кошти на колишню тещу. Ба більше, вона навіть свої гроші витрачає в аптеці і не бере в мене, як я хочу їй компенсувати ці витрати.
У моєї дружини справді дуже велике і добре серце. Як би я не боявся вдруге одружуватися – зараз розумію, що зробив правильний вибір. А міг би й пропустити і втратити такий скарб. Одне, що погано, що вона не стала моєю першою дружиною. Хоча я точно знаю, що Юля моя остання дружина і ми разом проживемо до кінця наших днів у злагоді, любові і взаємопорозумінні.
