Сталось це п’ять років тому. Тоді я була ще одруженою жінкою. Чоловік заявився додому з роботи і поклав мене перед фактом: їде на відпочинок за кордон. Сам.
Звісно ж, я поцікавилась, чому він прийняв таке рішення та нічого мені не казав, а просто констатує факт, на що отримала відповідь:
– Тому що я хочу відпочити. Я сам працюю, я сам забезпечую сім’ю, тож і відпочивати я хочу сам. Я хочу відіспатись, гарно провести час, погрітись на теплому сонці, скупатись в морі та поїсти різної смакоти. Тому їду.
– В чому проблема поїхати разом?
– А тобі для чого зі мною?
– Тобто? Я не можу теж відпочити?
– Від чого?! — рясно розсміявся чоловік. — Що ти такого робиш, щоб відпочивати на курортах?
– Що?!
– Ти вдома сидиш і нічого не робиш. То від чого тобі відпочивати? Від неробства?
– Я працюю з дому, але це не означає, що я байдикую. Робота вдома така ж сама, як в офісі, може й важча, єдине, що місце роботи більш комфортне. Тим більше, що не тільки за твої гроші ми живемо. Чи ти вже забув, що комуналка, їжа і сина ми оплачуємо порівну?
– Так-так. Ага. Знаю я таких домашніх робітників. В любому випадку. Я більше працюю, тому можу поїхати сам.
– Ти? Більше?
– А що, ні? Чи хочеш сказати, що ти більше працюєш?
– А ти думаєш, що вдома вечеря сама робиться, речі самі керуються і прасуються, прибирається квартира теж сама, син сам собі уроки перевіряє, а не зрозуміле пояснює і кіт чистий і доглянутий, бо сам в душ ходить, лоток міняє і кігті стриже?
– Ой, теж мені, робота! Я пішов! Не влаштовуй скандал на рівному місці!
Ох, тоді в мені прокинулась вся злість, яка тільки могла бути. Я настільки сильно розізлилась, що вирішила, що досить з мене його вибриків! Поїхав чоловік на місяць до Єгипту, а я за той час вирішила часу не втрачати. Подала на розлучення, речі зібрала, сина зібрала та переїхала до квартири, яку мені в спадок залишила бабуся. Якраз орендарів в нас не було, бо минулі з’їхали.
Вже колишні чоловік мені надсилав фото з відпочинку, ділився своїм щасливим вікендном. А я вирішила ще й привести себе до ладу. Останнім часом було стільки роботи, що я забула і про спорт, і про салони краси і взагалі про все.
Коли колишній приїхав додому, то очікувв побачити в квартирі мене та сина, які його чемно чекали. Отримав тишу та порожню квартиру. Лише його речі та залишились та меблі з технікою. Кота він не любив ніколи, тож я його теж з собою забрала.
З тих пір я дбаю про все сама. Не хотіла я, щоб син бачив такий приклад батька. Не дай Боже ще він таким ж виросте. Тьфу-тьфу-тьфу.
Зараз я щаслива та спокійно заробляю і забезпечую сина і себе всім, що нам тільки не захочеться. А що з колишнім — поняття не маю.
