Що за безлад тут учинили? Телефонуй своїм, нехай їдуть прибирати, обурилася Олеся. Я за ними прибирати не буду. Досить того, що постійно прасу постіль після твоїх друзів. Вони ж цілими днями ночують на нашій дачі.
Слухай, мама дзвонила, сказав Олесі чоловік під вечерю. Вони з родичами збираються на шашлики на вихідні.
Щасливої дороги, відповіла дружина. А ми тут до чого? Свекруху Олеся відверто не переносила.
Та ж вони на нашу дачу хочуть, пояснив Іванко. Своєї у них немає, а мені в суботу в майстерню треба. Він сказав це так, наче це було очевидно. Я відмовив, тож мама попросила ключі.
Олесі нічого не залишалося, як погодитися, про що потім шкодувала. Коли наступного тижня вони з чоловіком приїхали на дачу, вона завмерла від побаченого. Дача виглядала так, наче тут гуляли вовки.
Ягід немає, підлога в бруді, на плиті стояв казан із застиглим борщем. Фіранку в кухні зняли. Що тут коїлося, Олеся відмовлялася розуміти. Батькам Іванка вже було за шістдесят.
Вона вилила душу чоловікові.
Що за безлад тут учинили? Телефонуй своїм, нехай їдуть прибирати, обурилася Олеся. Я за ними прибирати не буду. Досить того, що постійно прасу постіль після твоїх друзів. Вони ж цілими днями ночують на нашій дачі.
Та подумаєш, трохи попрацювала. Закинь у пральку, вийми і все.
Наступного разу сам займайся! Тобі подобається, у якому стані дача?
Але Іванко нікому не подзвонив. Олеся мовчала, потім вони помирилися. У шлюбі вони були лише два роки, одружилися з кохання, хоча тепер Олеся іноді думала, що поспішила. Дітей у них ще не було.
Все йшло своїм чередом: робота, дім, дім, робота. У вихідні гуляли або їздили з друзями на природу. Все змінилося, коли мати Олесі раптом вийшла заміж і поїхала до чоловіка в інше місто. Їхня родинна дача дісталася Олесі.
Після цього вся рідня Іванка раптом її полюбила. Тепер постійно хтось просився до них на дачу. Адже всі знають шашлики на свіжому повітрі смачніші!
Родичі почали зявлятися нізвідки. Двоюрідні, троюрідні, дядьки, тітки, навіть бабуся Іванка всі потяглися до річки та мангалу. Та ще й його друзі.
Усі залишалися на ночівлю. Чоловік зазвичай готував шашлики. Олесю це вже дратувало, але псувати стосунки з його родичами не хотілося. Однак щось треба було робити.
Тепер вона чекала вихідних із тривогою. Коли Олеся та Іванко одружилися, його мати була вже немолода. Сина вона народила пізно. Ще була дочка, сестра Іванка, старша за нього на десять років. Свекруха була родом із села і вважала, що все навколо спільне.
Вона та Маряна брали з дачи все креми, шампуні, навіть Олесині домашні тапці. І от знову дзвонить свекруха просить ключі. Цього разу Маряна хотіла привезти свою начальницю. Планували шашлики та відпочинок.
І, як завжди, Олесю ніхто не запитав.
Дамо ключі мамі, сказав Іванко. Він памятав її реакцію після минулого візиту, але не хотів це обговорювати.
Олеся зрозуміла треба діяти, причому чоловік був на іншому боці. Вона подзвонила матері.
Передзвоню, коротко відповіла та.
За півгодини вона подзвонила й сказала, що на дачу приїде її сестра з чоловіком. Не хвилюйся, тітка Наталя все владнає.
Олеся ахнула. Тітку Наталю вона завжди боялася. У дитинстві її відвозили до неї на літо, і ці спогади залишилися назавжди. Так, Наталя Борисівна вміла ставити на місце.
Тітка подзвонила ввечері.
Що ж ти, племіннице, як не наша. Чому мовчиш? Як з ними поводитися легко налякати чи серйозно? І тітка Наталя засміялася в очікуванні.
Олеся здригнулася. А ти їм казала, що дача твоя? уточнила тітка.
Не впевнена, але вони думають, що моя.
Не бійся, усе буде гарно.
У неділю Іванку подзвонила розгнівана свекруха. Ви дачу продали?! кричала вона. Де гроші? Чому нам нічого не сказали?
Виявилося, у суботу Маряна з начальницею та свекруха з чоловіком приїхали на дачу. Але там уже стояла компанія з пяти осіб, які смажили шашлики.
Хто ви такі? скрикнула Ганна Степанівна.
А ви, власне, хто? холодно запитала жінка з групи й пішла до них. Я тут господиня, а вас не знаю. Як ви сюди потрапили?
У родичів Іванка почалася паніка. Маряна пробувала щось пояснити про ключі та родину, але жінка лише суворо дивилася. Ганна Степанівна мовчала.
У результаті ключі забрали, попросили піти й більше не повертатися. Інакше пообіцяли зясувати, звідки у них чуже майно.
Олеся чула, як свекруха кричить у телефон. Іванко нічого не розумів і навіть не міг вставити слова.
Дай дружині,
