Моїй доньці Світлані зараз 18 років. Вже декілька місяців вона зустрічається з хлопцем. Я був не проти, адже вважав, що це просто наївні дитячі стосунки. Однак, скоро вона заявила, що збирається жити разом з ним. Мене така новина шокувала м’яко кажучи. На відповідь: “У кого збираються оселитись?” Почув — у Вас!”
Я категорично відмовився від такої пропозиції. І взагалі збирався заборонити доньці зустрічатися з ним. Мені завжди говорили, що дівчата швидко находять наречених, але не думав що аж настільки швидко все відбудеться. Вона навіть не познайомила мене зі своїм кавалером, але вже збирається його тут поселяти. Гучні заяви. Спитав у Світлани: “А чому не оселишся у свого нареченого? Чи йому жити ніде?
Потім вияснив, що її хлопця звати Міша. Він якраз закінчив університет і жив у гуртожитку. Після того, як я відмовив дочці поселити його у нас, вона зібрала речі й не пішла з дому. Я сильно не переймався цим, бо вважав, що це легко мислі відносини й дуже швидко вона одумається і повернеться благати прощення.
Забрала геть усі свої речі, хоч їх багато й не було: одяг, ноутбук і свою косметику. Впоралась в один день. Ну, якщо вона розраховує, що він безробітний, що завершує навчання в університеті студент буде її забезпечувати — то нехай! Побачу, як вона буде ним опікуватись і чекатиму її з речами вдома вже за кілька днів.
Після того як минув місяці, я вже був розлючений, що навіть за її навчання перестав платити. На дзвінок Світлани, чому я не заплатив, я відповів: “Ти ж тепер дуже доросла стала, тому сама повинна себе забезпечувати й навчанням, і житлом і харчами!” Вона обурилась і скинула дзвінок.
Я мав рацію. Дочка таки не витримала дорослого життя і повернулась додому, хоча вже без ноутбука. Чому я спитав? Виявляється це була плата за проживання у домі його батьків. Я стримано намагаючись не розсміятись, її підтримав.
Звісно, почав розпитувати як вона там жила? Виявляється, кожного дня її майже “свекруха” примушувала її готувати, прибирати й доглядати за сином. А ще поратись на городі та збирати овочі в теплиці. Загалом, за короткий термін вона пройшла курс молодої домогосподарки. Я подумав, що це буде їй уроком. У 18 років її сімейне життя не склалось. Вона повернулась в університет і більше з цим хлопцем не розмовляла навіть. Сказав їй, що колись прийде час для цього, але потрібно ще трохи почекати. Стати на ноги, знайти роботу, а тоді вже обживатись. Якщо знайде порядного чоловіка, то я вже допоможу чим зможу для розбудови її сімейного щастя.
