Раніше я думав, що нерівні шлюби це лише вигадка. Так, як я ніколи не ділю людей на багатих та бідних мені було дуже дивно знаходитися в ситуації, яку я нещодавно потрапив.
Коротко про себе: Мені 52 роки, живу з дорослим сином у двокімнатній квартирі. Мами Назара не стало, коли син пішов до першого класу. Я залишився один, на моїх плечах опинилися син школяр та мама пенсіонерка, яка проживала окремо від нас. Поки мама ще мала здоров’я, вона допомогла мені з сином. Не знаю, як би я впорався без її допомоги.
Я працював на двох роботах, бо хотів дати сину достойну освіту, щоб він жив краще, ніж я.
Син виріс, вивчився на адвоката. Та, як не дивно, на нього звернула увагу донька депутата. Я відразу знав, що це до добра не приведе, але заперечувати на став. Вони почали зустрічатися та згодом вирішили одружитися.
Я дуже цього боявся, бо не знав чи вистачить мені коштів на весілля, яке закомандує багата наречена. Моє передчуття мене не підвело та коли я знайомився з майбутніми сватами, зрозумів, у що вляпався.
Вони почали планувати весілля, у мене волосся на голові почало ставати дибом. Щораз батьки нареченої тикали мене носом у своє багатство, ніби я не здогадувався з ким я маю справу.
Розумію, що вони відчувають себе вище, ніж я, але чому ж хвалитися. Не люблю таких людей. Мені страшно за сина, вони ж не дадуть йому життя, щораз будуть нагадувати з якого болота його витягли.
Та я теж міцний горішок та вирішив, що ні в якому разі не впаду лицем в бруд. З нашої сторони було всього 20 гостей, та щоб заплатити за них мені довелося брати гроші в кредит, який я віддаватиму 5 років. От яке дороге виявилося це весілля.
В той день свати усім розповідали, що це їх ідея була зробити таке пишне весілля, гості охали та ахали, нахвалювали сватів. А я сидів в костюмі зі свого випускного та молив Бога, щоб наречена не виявилася такою ж, як і її батьки та щоб у мого сина була хороша доля.
Багаті гості зі сторони нареченої лише скоса на мене поглядали, а гості з нашої сторони трималися в купі та боялися поворухнутися, щоб випадково нічого не розбити. Неозброєним оком було видно, що почувають вони себе не у своїй тарілці.
І ось настав час дарувати подарунки. Коли тамада надав слово батькам нареченої, то всі дуже уважно слухали який же дорогий подарунок вони приготували. Свати встали та з пафосом сказали, що вони дарують молодим сертифікат на послуги найвідомішого в країні дизайнера інтер’єрів. Всі заплескали, їх закидали компліментами та схвальними відгуками.
Коли настала моя черга говорити що ж я подарую молодим, гості зі сторони нареченої мене майже не слухали. Та яке ж було їх здивування, коли я подарував молодим квартиру. На мене відразу почали дивитися по-іншому. Правда, вони не знають, що це квартира моєї мами, яку я забрав до себе жити.
