Таня вирішила зробити йому сюрприз. Ще кілька тижнів тому Саша дав її ключі від квартири, наскільки вона зрозуміла, то вона була нещодавно куплена і поки він і досі проживав з батьками.
І чомусь саме сьогодні Таня вирішила, що прекрасний день для романтичної вечері. Вона збиралась у продуктовий, а потім у його квартиру раніше нього, щоб зарання все приготувати.
Сашко повертається додому, а там його кохана Танічка у коротенькому платтячку з посмішкою до вух, а квартирою роздається запах, на який ноги самі його несуть. Усе так і мало пройти, за планом дівчини.
Спочатку все так і йшло, доки дівчина не відкрила двері квартири й не почула приглушений голос коханого. Було ясно, що сюрприз уже не вийде, але те, як він говорив змусило її поводитися дуже тихо.
⁃ Ну, голубко, заспокойся. Усе налагодиться у нас завжди є ми й ми подолаємо будь-які труднощі. Я завжди буду поруч, ти чуєш мене? – вперше Таня почула, як її коханий говорить з кимось таким ласкавим голосом — Ну, лялечко, я поруч….
Щось таки штовхнуло Таню і вона заглянула у кімнату, звідки йшли голоси. На дивані сидів її коханий, а у нього на колінах плакала худенька крихітна дівчина.
⁃ Таня? – здивувався Саша, але не став відкидати дівчину від себе, чи якось відвертатися. У той же момент і повернулась дівчина, що плакала. Попри заплакане обличчя вона була дуже гарна і…. молода.
Наступної миті дівчина поклала ключі на стіл збоку і рушила геть. Навздогін вона чула, як Саша намагається її зупинити й просить зачекати. В один момент він таки схопив уже за руку заплакану жінку.
⁃ Таню, не спіши з висновками. Ми зараз тобі все пояснимо.
Тепер ще й МИ….. Таня поглянула на нього безжиттєвим поглядом і рушила далі.
Голос у її внутрішній голові відчитував її, як дурну дівчину: «Повірила? Та що ти собі думала? Що він молодий, красивий, на 5 років за тебе молодший весь цей час сидів і чекав зустрічі з тобою? Та звісно, що ні. Але ж тобі хотілось вірити у казку, куди ж без цього, романтична ти моя. А тепер ти побачила правду. Його лялечку на колінах. Таку молоду і красиву!
Хтось її розповів, що бачив її з іншою, от вона і почала плакати. Хороша жіноча зброя, нічого не скажеш. А він же таку красуню точно на Таню не проміняє. Тут і говорити не має про що. Але ж чому раніше нічого її не підказало, що все не так, як її уявляється? Чому так хотілось йому вірити? Від самої себе бридко!».
Наступні вихідні вона була сама не своя, постійно плакала, чекала його дзвінка і виправдань, точно, як закохане дівча. Її було самій від себе нудно, але нічого вдіяти не могла.
Лише у середу дочекалась від нього повідомлення: «Хочу з тобою поговорити. Ти не пошкодуєш!», а далі була вказана адреса та точний час зустрічі.
Звісно, все чітко і без зайвих ласкавих слів, а навіщо це тепер, коли вся правда розкрилась? Мабуть, хоче її подякувати за гарно проведений час і попросити більше їх не турбувати з Лялечкою, бо її це засмучує.
Спочатку Таня хотіла відмовитися від такої зустрічі, а потім зрозуміла, що не стримається і все одно піде, хоч в останню секунду.
Це кафе точно не було з дешевих, тут навіть офіціанти поводилися надто офіційно. Таня у ньому була вперше, тому була дещо здивована таким.
За призначеним столиком сиділа дівчина, спочатку Таня хотіла сказати офіціантові, що він помилився, але впізнала у ній ту саму Лялечку.
⁃ Доброго вечора.
⁃ Доброго, це я вам написала те повідомлення, прошу присядьте — промовила дівчина милим голосом і не скажеш, що прийшла на зустріч з коханкою хлопця, чи чоловіка, ким він її там приходиться.
⁃ Та не має нам про що говорити. Я до вас з Сашком більше не лізтиму, за це можете не переживати.
⁃ Так, ви спочатку присядьте. Мене звати Аліна. І я б хотіла поцікавитися у вас, чи ви коли-небудь були одружені?
⁃ Так, була.
⁃ А діти у вас є?
⁃ На жаль, ні, я що на допиті?
⁃ Мені просто цікаво. Мені Сашко про вас багато хорошого говорив, от і я зараз хочу вам розповісти одну історію, надіюсь, що ви дійсно така мудра й добра, як він і говорив, бо поки бачу лише вашу красу.
⁃ Красу? – неочікувано здивувалась у голос Таня, а потім продовжила — Я готова вас вислухати.
****
Аня завжди була неспокійною дитиною. У школі часто говорили, що у неї якась гіперактивність через нестачу…. А чим дорослішою вона ставала, тим більше проблем виникало. В одинадцять років вона почала курити, а у тринадцять прийшла додому п‘яною. На щастя, хоча б пити її не сподобалось. Батьки за нею особливо не дивилися, самі вели ще гірший спосіб життя…
Сашко був її повною протилежністю. Навчався у хорошій гімназії, був слухняним хлопчиком і у нього не було ні одної вільної хвилинки, щоб ганятися на вулиці, постійно на якісь гуртки ходив. Я і досі не знаю, де вони тоді зустрілися.
Вони почали інколи бачитися і між ними зав‘язувалась дружба. Потім їх разом побачила вчителька, що жила у будинку Ані й почала помічати, що та змінюється у кращий бік. Звісно, про свої спостереження і батькам Ані розповіла, що ось не така і погана дівчинка, а як на неї добре вплине Сашко, то взагалі кращою ученицею стане.
Тоді мама лише посміялась, мов дружать і дружать. Час ішов, а їхня дружба перетворилася у щось значно більше й важливіше для двох, проте ні одна з мам про це і не здогадувалась.
Сашко завжди був відповідальним, тому йому батьки у всьому довіряли. А ще він дуже мріяв про молодшого братика чи сестричку, але мама так і не змогла завагітніти вдруге, тому ця мрія так і залишилась нездійсненою.
Сашині батьки були не найкращим прикладом. Вони вважали, що все, що потрібно, вони вже синові дали, а саме хорошу школу, їжу та одяг, а далі вони можуть нічого не робити, жити лише для себе.
І хоч Сашині батьки були набагато вищі за статусом від Аніних, але у них були однакові проблеми, от вони й зустрілися і почали товаришувати.
Тоді вони хотіли пізнати щось більше, любов, і не знали, що все це так завершиться. Їм двом по п’ятнадцять, хіба вони знають, як правильно вчинити? У таких випадках дорослі не рідко дурниці витворяють, а тут двоє дітей, які про таке ніколи й не думали. От зараз хоч інтернет є для таких випадків, а тоді ж потрібно у дорослих запитувати було, або у бібліотеку йти.
Вперше все помітила класна керівничка Ані, яка повела її до медсестри, тому що вічно худа дівчинка почала перетворювати на надувну кульку з двома маленькими ніжками. От тоді у школі й забили справжню тривогу.
А найдивнішим у цьому всьому було, що звинувачували лише Аню, мов від вітру це все сталось, а на Сашка і не дивився ніхто, та й він сам особливо туди не ліз, лише слухав розповіді подруги та й по всьому.
Коли Ані виповнилось 15 вона народила дівчинку й уже через годину зателефонувала до Сашка, молодого батька, й привітала його. Він коротко подякував і, мов нічого не трапилось, продовжив спати. Сталось це все в ночі, тому хлопець лише пізнім обідом зрозумів, що все це був не сон і перетелефонував Ані. Та плакала і розповідала йому, що потрібно купити.
На щастя, Сашка ніколи не обмежували у грошах, тому він чим міг, тим і допомагав дитині та Ані, хоч і не розумів, як вона так швидко перетворилась на тінь, яка дивилась на все пустим поглядом.
Довгий час Сашко не наважувався розповісти батькам про те, що відтепер вони бабуся з дідусем, а тоді він вже й сам приготувався, і тато з матою разом були вдома, але йому так і не судилось самому все розповісти, бо у двері постукали.
На порозі стояла мама Ані.
⁃ Оце то ви багачі, вирішили сховатися тут від простолюдців! – почала вона, а коли побачила, що до дверей підійшли й батько і мама продовжила — От принесла вам вашу внучку, бо навіть не провідали за кілька місяців. Тепер віддаю молодому татові на повне виховання, бо молода мамочка втекла з дому, не з’являлась уже кілька днів, а я не збираюсь виховувати її!
Батьки все ще стояли мовчки, навіть, коли жінка пішла і Сашко взяв маленьку донечку на ручки. Вони просто дивилися на нього поглядом переповненим нерозуміння. Мама стала бліда й оперлась на стінку, не могла встояти, а тато був готовий зірватися від гніву на сина, тому весь почервонів.
Спочатку у матері Сашка почалась якась агонія, вона кричала про те, що не готова стати бабусею, що у неї ще все життя попереду. На диво, батько зумів її успокоїти, дав заспокійливого і вклав спати, а сам серйозно говорив з Сашком.
І хоч син підтверджував, що він тато дівчинки, батько все одно провів експертизу. На жаль, результати не втішили батьків Сашка.
Довгий час батьки намагалися приховати ганьбу сина, тому приїзд бабусі врятував їх всіх, а в основному Сашу та Аліну.
Весь цей час Аня майже не з‘являлась у їхньому житті, лише зрідка приїздила і намагалась налагодити зв‘язок, а потім зникала. У неї було надто веселе і бурхливе життя, тому її точно було не до буденних проблем Сашка.
Згодом тато закінчив школу, вивчився в університеті та знайшов престижну роботу. Весь цей час йому допомагали бабуся з дідусем, які таки змирилися з появою онуки у житті, в потім полюбили її всім серцем. Звісно, не без допомоги мудрої бабусі.
Зараз мій тато має майже все, чого може побажати людина, от лише не вистачає йому чоловічого щастя, хорошої жінки поруч. Не скажу, що вест цей час він сидів незаміжній, у нього було чимало жінок, але всі вони хотіли керувати ним і прибрати мене з його життя, а тато любить свою доньку, тому був не готовий йти на такі жертви.
Прошу вас, ви не подумайте, що я вередлива, що всі жінки тата хочуть від мене позбутися…
Гаразд, про що це я. У той день, коли ми з вами зустрілися, я вирішила, що повинна повернути свою маму, недаремно у них з татом колись така любов була. Я знайшла її адресу і відправилась у гості, чомусь переконана, що вона точно погодиться.
Жила вона у хорошому комплексі і я навіть зраділа, що вона змогла влаштуватися у житті, бо по останніх новинах справи у неї буди зовсім погані.
Почали ми з нею говорити, просто на порозі, у квартиру вона мене так і не запросила, а через мить до неї біжить маленька чотирирічна донечка і кричить: «Матусю!».
Після цього я остовпіла, уважно дивилась на дівчинку й розуміла — вона моя рідна сестра, а це моя мама.
⁃ Доню, біжи у кімнату, мама зараз хвилину з тіткою поговорить і повернеться.
Через мить дівчинка вже бігла назад, а єдине, що я спромоглась тоді запитати було, чи це її донька, уявляєте?
⁃ А що тобі не зрозуміло, що моя? Так чого ти хочеш? Твої то дід з бабою точно тобі забезпечили хороше життя, у мене грошей просити не має чого.
⁃ Я не за грошима, хотіла побачити, як виглядає моя мама
⁃ Ой ні, любочка, даремно ти все це затіяла, вибачень ти від мене ніколи не отримаєш. Я вважаю, що покинути тебе — було геніальним планом. Так би ти все життя жила у бідноті зі мною, бо не знаю, чи твій тато таки наважився б розповісти батькам, а так всі мої прорахунки були вірні. Бачу, що не бідуєш, тому можеш мені подякувати лише…. Хоча, мабуть, вибач, що не стала твоєю мамою
Ноги самі понесли мене у квартиру до тата. Я спочатку намагалась приховати, що щось не так, але вже через мить розплакалась. Самі розумієте, нам постійно хочеться вірити, що батьки нас люблять, що ми бажані, а коли викривається вся правда…. Стає надто боляче. От я і розревілась, тато мене втішати почав, а тут ви. Це просто був дурний збіг обставин. Ми з вами точно не так мали б познайомитися.
Я вирішила, що повинна вам розповісти все сама. Мабуть, ви думаєте, чому я не зробила цього раніше? Я ж сама дівчина, знаю, що вам потрібно було охолонути, а тато постійно рвався до вас їхати, але я не пустила.
Зараз лише вам вирішувати чи потрібен вам такий чоловік, знаючи його історію і бувши знайомою з його дорослою донькою.
Ви думайте поки. Якщо що тато чекає вашого дзвінка, але пам‘ятайте, що я для тата завжди залишуся його донькою.
З цієї розмови минуло два роки й Аліні знову довелось зустрітися зі своєю мамою, яка йшла з похорон своєї мами.
⁃ Доброго дня!
⁃ І вам — ледь відповіла Аня — Ех, яблунько, то від яблуньки недалеко… – промовила жінка, поглянувши на дитячий візок у руках доньки.
⁃ А що це з вами? Алкоголем так тягне…
⁃ Ой, яка ти у нас смішна, але ж все одно….
⁃ Що все одно? У мене є і мама, і тато, і навіть молодший братик, з яким ми зараз гуляємо, а ви що маєте? Доньку? Тільки де вона? Шкода, що ви її мама, самі ж розумієте, яблунько від яблуньки…
