Іра nлakaлa. Кожного разу гipk0 nлakaлa, але потай від дітей. Щоб вони не бачили маминих слів, які накочувалися на її ясні очі, коли ті просили купити щось краще, або щось «лишнє», щось, що не входило в стандартний, дуже економний список витрат родини.
Вона плакала та згадувала, як стільки років тому зробила вибір. Але вибрала того, кого кохає, а не того, хто зможе забезпечити для майбутніх дітей все та навіть більше. Проте час пройшов і тепер жінка дуже шкодує, що її діти мають проживати таке ж дитинство, як і вона сама колись мала.
Колись, коли Ірі виповнилося всього дев’ятнадцять років, до них в село приїхав фермер. Людина багата та перспективна. І звісно ж він закохався в сільську красуню Іринку. Вона була та й є неймовірною красунею, а зараз роки їй навіть до лиця. Іра з бідної родини. От і вони стали наполягати, щоб дівчина обрала саме цього багатого фермера, щоб жити краще, та й може б батькам якось допомогла.
Але серце Іри був інший. Орест. З самого дитинства юнак був закоханий в Іру. І добився свого, коли зміг завоювати дівоче серце. Іра була ладна була і заміж вийти за Ореста, і світ за очі втекти. Але на останнє не наважилась би в реальності, бо ж не могла залишити любих батьків самих доживати свій вік.
Орест справді хорошою людиною був і залишається. Але він з такої ж бідної родини, як й Іра. Так ще й матір його не дуже любили в селі, бо ж вона колись приїхала сюди, придбала будинок та й через декілька місяців народила. Вже вагітною була, як приїхала. Але не це відштовхувало людей від неї. А її відлюдькуватість. Не вміла вона так щиро, по-сільськи спілкуватися з людьми. От і не дуже відносини з іншими в неї склалися.
Батьки наполягали на весіллі з фермером, але дівчина вирішила довіритися власному серцю та вийшла за Ореста. Хоча батьки і були здивовані вибору дівчини, але таки дали своє благословення. Бо ж все таки молоді люди кохали один одну до безтями.
Іра стала невісткою в домі матері Ореста. А свекруха виявилася дуже доброю та розуміючою людиною. Всі переживання та настороги Іри вмить зникли. Мати Ореста прийняла Іринку як власну доньку. Пощастило дівчині зі свекрухою. Ну але те й зрозуміло, бо ж в хороших мам і діти хороші переважно.
З часом народилися діти в цьому шлюбі. А на дітей треба багато грошей і стільки ж багато уваги. Важко стало їм жити. І так було не солодко, а тепер ще гірше. Заробляти міг лише Орест і те постійної роботи в селі не було. Іра тим часом стала шкодувати, що тоді зробила помилковий вибір. Ні, вона шкодувала не через те, що вже не кохала Ореста. Її кохання ніколи не згасало та горіло зі звичайною силою і що дня лише посилювалося. Але вона шкодувала, що не змогла зробити так, щоб її діти жили краще.
Орест ж бачив, як горює дружина. І сам не зміг дивитися на її смуток, тому поїхав на заробітки закордон. В нього руки були справді золоті, тому його там взяли в дуже хорошу фірму на будівництво. І дякуючи цьому тепер в старенький просівший будинок, в якому всі вони жили став по троху перетворюватися в двоповерховий красивий котедж з красивим подвір’ям.
Зрозуміла Іра, що дурниць собі надумала. Зрозуміла, що все таки серце обрало правильно. Тепер вона з чоловіком, якого справді кохає і живе в достатку й не відмовляє дітям в звичайних дитячих забавках.
А ще через деякий час, коли Орест приїхав додому до нього зателефонував біологічний тато. Він його ніколи не бачив, але таки поїхав до батька в столицю. Виявилося, що старий чоловік при смерті, тому вирішив якось спокутувати свою провину та заповісти все своє майно сину. Орест був єдиним, хто міг прийняти спадок. А батько його виявився вкрай багатим чоловіком.
Місяць Орест прожив в столиці. Перший тиждень він вислуховував історії батька та багато, дуже багато вибачень та прохань пробачити старого дурня. Орест зла не тримав, тому пробачив батька, щоб той міг зі спокійною душею покинути цей світ. А всі наступні тижні Орест займався вступом в спадок та оформленням документів.
Тепер не потрібно було їздити закордон на заробітки, бо з грошей, що залишилися від батька Орест з Ірою відкрили власну справу, яка приносила чималі кошти.
Їхнє життя склалося вдало, навіть дуже. А найголовніше, що вони кохають одна одного і щасливі разом.
