На вихідних мала зустріч зі своїм другом дитинства. Стас живе в іншому місті. У Київ приїжджає по роботі. Тож коли випадає така можливість ми проводимо разом вечір. Розмовляємо, гуляємо, ділимося планами на майбутнє й навіть перемиваємо кісточки спільним знайомим.
Того разу вирішили спробувати якесь нове місце, тому поїхала у ту частину міста, де зазвичай не буваємо. Знайшли невеличкий ресторанчик, розглядали меню, думали, що замовити. Я якраз збиралася покликати офіціанта, коли помітила свого знайомого. Власне кажучи, навіть не так: я побачила нареченого своєї найкращої подруги у компанії з іншою.
Першим поривом було негайно зателефонувати Віці та про все розповісти, однак Стас мене зупинив.
-Зачекай, думаєш, якщо двоє людей сидить в компанії один одного, як от ми з тобою, то вони неодмінно пара?
Довелося задуматися. А й справді, може це давня знайома чи колега або ж навіть двоюрідна сестра. Шуму я вирішила не підіймати, але й залишати ситуацію без уваги не хотіла. Зустріч з другом перетворилася на шпигунські ігри. Замість того, щоб гарно провести час ми спостерігали як Андрій розважає свою супутницю.
-Що ти хочеш там побачити? – стомлено запитав Стас, звертаючи на себе увагу.
-Чи не дозволяють вони собі нічого зайвого! – впевнено відповіла я.
-Ми вже пів години на них дивимося й за цей час вони навіть за руки не взялися.
-Можливо ти маєш рацію й варто заспокоїти…- я не встигла договорити, бо саме тієї миті Андрій поцілувався зі своєю супутницею. Після чого дівчина пішла.
Стас дивився на мене й не знав, що казати. Я була така сердита, що хотіла просто дати в морду тому негідникові.
Підвелася з-за столу й направилася у його напрямку, але Андрія вже не було. Встиг втекти, наче відчував.
-То ти розкажеш Віці? – запитав Стас, коли я трохи заспокоїлася.
-А хіба я маю інший вибір? Вона ж моя найкраща подруга, у них весілля через три тижні!
-Так і я про те. Ти сама розповідала, що Віка до нестями його кохає. Уяви, що їй доведеться пережити, якщо ти розповіси правду. Це не тільки розбите серце, а й приниження через скасоване весілля.
-Тобто ти пропонуєш вдавати ніби я не знаю, що найкраща подруга збирається вийти заміж за негідника.
-Ні, це також не вихід. Поговори з Андрієм! Розкажи, що бачила, пригрози, що розповіси Віці й послухай, що він говоритиме. Найгірший варіант у такому разі, Андрій сам зізнається Віці й ти не будеш ні в чому винною.
-А який найкращий варіант? – боязко поцікавилася в друга.
-Андрій перепросить, визнає свою провину та пообіцяє, що більше так не робитиме.
Я вагаюся. Навіть не знаю, як вчинити правильно. А що ви б зробили на моєму місці?
