Ян нарешті знайшов роботу. Він багато працював і навчався, щоб отримати цю посаду. І йому було важко це все, адже ніякої підтримки та оппорив нього не було. Чому? Тому що виріс він в дитячому будинку.
Коли ти живеш і знаєш, що єдина людина, на яку ти можеш покластись — це ти, то все здається важчим. Адже якщо ти не зможеш, чи даш слабинку, то ніхто тобі не допоможе, ніхто не забере під своє крило. Лише власними силами. Або працюєш і маєш те, чого хочеш, або даєш слабину, йдеш на дно та все втрачаєш. Такі переконання були в Яна.
Колись, будучи ще десятирічною дитиною, він поставив собі за мету довести самому собі та оточуючим, що навіть з хлопчика, який виріс в дитячому будинку буде толк і він зможе пробитись до вершини.
Чому ж? Все через прийомних батьків, що взяли Яна до себе в сім’ю, а потім повернули хлопця назад до притулку. Виявилось, що ці батьки хотіли взяти собі дитину та виховати з неї вундеркінда. Поміщені на ідеальності, ставили неймовірні вимоги для тоді ще восьмирічної дитини.
Віддали його на різноманітні гуртки, репетитори та уроки. Все це він мав вивчити та доводити свої вміння до ідеалу. Якщо ж в Яна не були найвищі бали, не було грамот чи подяк, то його чекали геть не веселі дні. А поkаp _ання. Могли позб _авити їжі, могли змусити стояти на ko _лінах по декілька годин. І ще багато всього.
Зараз Яна, згадуючи минуле, навіть радий, що обоє цих людей безплідні. А ще радий, що в один момент вони його вирішили повернути. Він, звісно, посприяв цьому просто переставши вчитись та притворятись, наче більше нічого не розуміє та не може. Така дитина їм стала непотрібна і вони просто відмовились від нього. От і все.
Зараз ж Ян назбирав трохи грошей, знайшов чудову роботу. Вивчився він на програміста і довів свої вміння до неймовірного рівня. Тепер йому потрібен лише досвід на посаді. Тоді буде легше в подальшому.
Він добре запам’ятав те, як не треба чинити з дітьми. Він заприсягся, що зробить все, щоб не допустити такого відношення до власних дітей. А ще він поставив собі за мету досягти такого рівня заробітку, щоб допомагати дітям з дитячого будинку.
А зараз хлопець впевнено йде до цієї мети. Він впевнений, що в нього все вийде. Ян зміг вступити на державне, зміг відточити навички, зміг стати на ноги та отримати таку конкурентну посаду. Далі тільки більше.
