Сів чекати Христину з роботи. Весь час його мучили різні негативні думки. Вперше купив подарунок, а на душі так важко і сумно

Олександр Мельник прожив у любові зі своєю дружиною Христиною аж до порцелянового весілля. Хоч у шлюбі й панувала злагода, та чоловік не часто радував свою кохану подарунками. 20 років тому двоє молодих людей одружилися відразу після двох місяців зустрічань. Вони часто гуляли, ходили разом на дискотеки, але до поцілунків перейшли лише після заручин.

Згодом і весілля зіграли, а вже після нього одні заклопотаності. В Саші та Христини з’явилися дітки й про романтику, подарунки, ніжності не було часу згадувати. Олександр кинувся в домашні справи: завів свою міні-ферму, придбав техніку для обробки землі, влаштувався на роботу місцевим агрономом. Христя у свою чергу також пішла працювати вчителем у школу, а у вільний час доглядала за власними дітьми.

Ішов час, росли діти, а з ними і проблеми. Життя закоханих було спокійним, розміреним.

Перед святом 8-го березня Сашко поїхав в районний центр на базар, аби заробити трішки грошей. Він продав бурячки, кабачки, капусточку і декілька гусей, що виростив сам.

Торгаш легко зробив свою справу і з повною кишенею грошей пішов у місцеві крамниці задля закупу продуктів, які замовила йому жінка.

В першу чергу Саша зайшов у шинок, випив трішки, з’їв декілька чебуреків і пішов далі у своїх справах.

Коли чоловік гуляв уздовж вузьких вулиць, то побачив хлопця і дівчину, що стояли й розмовляли про щось. Молоденька дівчина мило шептала щось своєму обранцеві, та у відповідь лише:

– «Катю, давай не будемо звертати увагу на сукенки, на які в нас немає коштів?!»

Дівчина хоч і засмутилася, та не переставала просити свого коханого звернути увагу на плаття, яке і справді було б їй до обличчя:

– «Вже рік минув від дня нашого весілля, а ти до сих пір не робив мені ніяких подарунків. Грицю, ну давай купимо мені це плаття з квіточками.»

І ось після довгих розмов і сперечань Катерина задоволена вийшла з магазину, тримаючи в руках пакет з фірмовим надписом.

Олександр на мить завмер і подумав, якою б красивою була в цій сукні його кохана Христина. А потім згадав, що ніколи не робив подарунків людині, яку так любить.

Нарешті він наважився, зайшов у магазин і попросив у продавчині те вишукане платтячко.

– «Ця сукня доволі модна і мила. Вашій донечці пощастило з татом» – промовила жінка з-за прилавку.

– « Це не доньці, а дружині» – сухо сказав чоловік

-« Тоді їй пощастило ще більше.»

– « Скільки я повинен заплатити?» – запитав Сашко й отетерів, коли почув суму. Грошей витратити потрібно було немало і він до кінця не знав, чи виправдана ця ціна.

Добре обдумавши, Олександр все ж вирішив зробити приємно своїй обраниці й відрахував декілька купюр з кишені.

Якраз в цей час приїхав сусід, який повинен був підвезти Сашу додому і почав хвалитися, якими вдалими були торги для нього:

– «А ти скільки грошей везеш додому? Багато витратив?» – спитав сусід

Та у відповідь лише розгніване:

– « Яка тобі різниця? Не рахуй чужих грошей

Коли хлопці приїхали додому, то розбрелися по домах. Саша упорався зі своїм господарством та й сів чекати Христину з роботи. Весь час його мучили різні негативні думки. Вперше купив подарунок, а на душі так важко і сумно. Щоб звеселитися і розслабитися чоловік випив чарку, і невдовзі побачив любиму на порозі дому:

– «Як справи з торгівлею, любий?»

– « Все добре. Можеш забрати гроші на поличці у веранді»

Христя взяла купюри й схмурніла, бо зрозуміла, що їх малувато. Та коханий випередив її і відразу пояснив:

– «Я просто витратив трохи грошей тобі на подарунок.»

Христина аж ніяк не очікувала такого повороту подій. На її очах заблищали сльози радості. Вона взяла пакетик, витягла сукню і пішла її приміряти, а згодом винесла пакет в руках і розплакалася ще більше, але тепер уже гіркими слізьми. Плаття просто було за маленьке для неї.

Олександр купив плаття на дівчинку, з якою одружувався, а не на жінку, яка родила йому троє діток.

Обоє сіли на лавочці під будинком, кинулися у міцні обійми й почали згадувати чудове минуле. Донька вибігла з хати і не зрозуміла спочатку, чому батьки так сидять. Та мама з татом лише простягнули їй у відповідь пакет з сукнею:

– «Це тобі сюрприз від тата в Міжнародний жіночий день.»

Мала Іринка застрибала на радощах. І вже за хвилину вона бігала по подвір’ю в новому вбранні. А ось її молодші братики теж не залишилися з пустими руками. Батько і їм зробив подарунки у вигляді машинок, фруктів і цукерок.

Вранці Христина розбудила Сашка ніжним поцілунком і теплим, люблячим поглядом. Здається, в глибині її очей можна було втонути.

Подружжя обмінялося люб’язностями й з того часу кожен їх день був сповнений такими милими моментами, поглядами, обіймами.

Оцініть статтю
Дюшес
Сів чекати Христину з роботи. Весь час його мучили різні негативні думки. Вперше купив подарунок, а на душі так важко і сумно