Мене дуже сильно боліла спина. Лікарі розводили руками і ніхто не міг мені допомогти. Більше того, мені й діагноз нормальний ніхто не міг встановити.
Одні лікарі говорили, що у мене защемлення нервів, інші що в мене диски постиралися, а ще інші – що у мене специфічний вид грижі.
І шукай допомоги у лікарнях після такого. Я зібрав речі і поїхав на кілька тижнів до мами в село. Давно там не був та й скучив за старенькою.
У селі я згадував дитинство і ходив до магазину по хліб, як колись в школі.
Тут по дорозі мене гукнула якась бабуся. Я зайшов до неї на подвір’я і вона попросила їй нарубати дрова.
Попри те, що мене дуже боліла спина, я все ж вирішив їй допомогти.
Після того, як я допоміг, старенька попросила підійти до неї. Вона пригостила мене свіжим ще теплим молоком і сказала, що хоче доторкнутися до моєї спини.
Я й уваги на це не звернув, але мені стало краще. От так я і відходив на кілька сеансів до цієї бабусі і вона змогла мене вилікувати. Уявляєте?
Це вже пізніше мені мама сказала, що у тієї жінки був особливий дар. От так я і знайшов допомогу у селі, хоча зовсім її там і не чекав.
Де лікарі безсилі, там природа робить чудо.
