Я одружився досить пізно. Мені було 34 роки, коли я зустрів Юлю. Вона здалася такою милою та приємною. Багато посміхалася, була ввічливою та не схожою на інших жінок, які шукають у чоловікові лише меркантильну вигоду.
Мені не соромно зізнатися, що до знайомства з дівчиною я жив зі своєю мамою. Моя зарплата дозволяла орендувати житло, але мамі було б важко самій оплачувати комунальні послуги та купувати продукти. Її пенсії вистачає лише на ліки. Саме тому я й не переїжджав. Та оскільки Юля мала дитину від першого шлюбу, а квартира моєї матері двокімнатна, я був вимушений переїхати.
Мати не була проти, адже давно хотіла, щоб я знайшов особисте щастя. З Юлею ми розписалися, з її дочкою я швидко знайшов спільну мову. Дівчинці бракувало тата, її рідний батько взагалі не підтримував з дочкою жодних стосунків. Відповідно й аліментів не було. Пасербицю забезпечував я, комунальні послуги та продукти також були на мені. Куди витрачала свою зарплату дружина я не знаю, й запитувати про це не збирався. Ті гроші, які у мене залишалися із зарплатні я віддавав матері. Коли дружина про це дізналася, страшенно розгнівалася. Вона репетувала, що не збирається все життя їздити по орендованих квартирах, а я, як чоловік, повинен подбати про те, щоб ми мали власну квартиру. От тільки, якщо я віддаватиму свої гроші усім, кому заманеться, то ми ніколи не купимо нічого свого.
Я так образився на неї тієї миті, що не подумавши запитав: «То може мені й на твою дочку гроші не давати. Чого ж давати свої гроші усім, кому заманеться?»
Вона оскаженіла від злості й дала мені ляпас. Ми посварилися й кілька днів не розмовляємо. Я не хотів ображати Юлі і її дочка мені не заважає, проте не варто ділити рідню на потрібних та не потрібних. Моя мати все життя дбала про мене. Виховувала сина самотужки без допомоги. Вона багато в чому собі відмовляла, лиш би я мав все необхідне й не відчував себе бідняком. Невже тепер я маю економити на ній й ні чим не допомагати?
Словом, я шкодував про те, що так піддався своїм почуттям й швидко одружився з Юлею. Вона нічим не краща від тих дівчат, які у мене були раніше. Усім потрібні лише гроші, та де ж їх брати? Я думав про розлучення й вже збирався поговорити про це з дружиною, але Юля випередила мене й повідомила, що вагітна. Свою дитину я покинути не можу, але й матері допомагатиму. Тож тепер шукаю іншу роботу або, як варіант, підробіток.
