Свою дівчину я зустрів випадково на вулиці. Вона швидко йшла розмахуючи руками, а я ніс кошик з продуктами. Зачепивши рукою за кошик вона вибила його у мене з рук. Весь вміст кошика висипався на асфальт. Дівчина вибачилась і захотіла допомогти мені зібрати розкидані овочі. Коли ми нагинались, то стукнулись лобами, посміялись, так завелося наше знайомство. Звуть її Валерія. Дівчина дуже красива, як і її ім’я. Закохався я з першого погляду.
Вже через півроку побачень запропонував Валерії стати моєю дружиною. На мій подив вона згоду не дала, але згодилась жити разом. Таке рішення мене насторожило, але я радий, що не відмовилась від мене зовсім. Потім Валерія пояснила, що хоче перевірити, як ми впораємось, у спільному житті. Я згоден почекати, адже ми мало знаємо одне одного.
Одного разу, коли ми з друзями були на рибалці, хлопці почали обговорювати своїх подруг, при цьому розповідали, що дівчата часто забувають виключити телефон, і хлопець довго слухає про що розмовляє його подруга. Інколи, говорять, можна почути дуже цікаві речі. Посміявшись, ми потім забули про ту розповідь. Прожили ми з нареченою декілька місяців, і я почав помічати, що вона помінялась.
Валерія почала вечорами іти з дому, то з подругами посидіти, то на дискотеку підуть. Мене такі розваги не цікавили, дівчина не пропонувала мені, а ходила одна. Одного разу я знову не застав Валерію дома, тому зателефонував їй. Слухавку вона не брала, я хотів натиснути відбій, але телефон включився. Зрозумів, що видно зачепила рукою, але що включений, вона не бачить. Мимоволі став дослухатись, про що говорять подруги. А коли зрозумів, що мова йде про мене, обімлів. Такого від своєї дівчини я не чекав. Валерія розповідала, як я закоханий у неї, але вона ставиться до мене байдуже. Просто той, кого кохає вона, не звертає на неї уваги, тому хоче довести, що може крутити чоловіками. І потім, жити десь потрібно, а так платити не треба, та й одягає, взуває. Слухати більше не зміг.
Зібрав речі Валерії, дочекався коли прийшла, виставив за двері, а її у квартиру не впустив. – Чому?- питає. На що я відповів: – Хочу, щоб у мене з моєю дівчиною була взаємна довіра, я тобі телефонував, і слухав, якої думки ти про мене, тому прощай.
