Коли родичі стукають у двері: історія про спадщину, яку не поділити на трьох
Ярослав зайшов у кімнату, де дружина дивилася серіал, і спокійно промовив:
— Дзвонив брат. Каже, що вони з Марією хочуть у суботу завітати. Треба поговорити.
— Чудово! Ти ж знаєш, я завжди рада гостям, — усміхнулася Олена.
— Але він додав, що розмова буде серйозна, — сказав Ярослав і якимось тривожним поглядом глянув на дружину. — Без дружин, тільки удвох.
— А ти не здогадуєшся, про що йтиметься? — Олена напружилася.
Ярослав замовк, опустив очі… І тут зрозумів: усе через спадщину.
Два місяці тому Ярослав і Олена оформили права на спадок. Тітка Ганна, старша сестра їхньої матері, не мала дітей і прожила життя самотньою, але сильною жінкою. Коли здоров’я почало підводити, вона кликала на допомогу племінників. Лише Ярослав і Олена доглядали за нею — возили до лікарів, купували ліки, оплачували сидільницю, везели в санаторій. Інші родичі — хіба що листівку на свята надсилали.
Не дивно, що тітка Ганна залишила все їм: і двокімнатну квартиру в центрі Києва, і затишну дачу під Бояркою.
Субота. Марія та Андрій приїхали вчасно. Без усмішок, без зайвих слів. Сіли у вітальні й одразу до справи:
— Гаразд, тітка залишила вам квартиру. Але дача — це вже занадто, — почав Андрій.
— Ми за нею доглядали! — додала Марія. — Косили траву, поливали квіти. Ми з дітьми там літо ціле проводили.
— А тітку хоч раз вивозили? — спокійно запитала Олена. — Хоч раз виконали її прохання? Вона ж вас благала відвезти її на дачу, подихати свіжим повітрям…
— Ну, у нас свої клопоти. Діти, робота… — пробуркотіла Марія.
— Ось тому тітка все й вирішила по-своєму, — тихо сказав Ярослав.
— Ви її просто обдурили! — не витримав Андрій. — Ти що, не чоловік, якщо з родичами не можеш поділитися?!
— А ти чоловік, коли за розвалену хату б’єшся? — спокійно, але різко відповів брат.
Гості пішли злі. Але вранці задзвонив телефон.
— Ярославе, ти що, замки на дачі змінив? — люто кричав Андрій. — Ми з Вадимом приїхали за своїми речами, а потрапити не можемо!
— Змінив. Бо не попередили. Приїжджайте наступної суботи — будемо прибирати. Заберете своє, — відповів Ярослав і поклав слухавку.
— Ти ж знала? — здивувався він, обертаючись до дружини.
— А ти не знав своїх родичів? Якби не змінив замки, вони б і мебель вивезли. Не сумнівайся.
За місяць вони продали і дачу, і свою трешку. Купили простоЧерез рік вони купили невеликий будиночок у Карпатах, де тепер проводили всі літні вікенди, насолоджуючись тишею та красою гір.
