З Ніною стрічався ще до армії. Навіть встигли трохи пожити разом. Обіцяла мене дочекатися. І я в це вірив. Під час служби дівчина навіть один раз мене провідала. Звісно, що я тоді неймовірно був радий.
На вулиці була весна в розпалі. І мені, як ніколи до того, хотілося додому, щоб зустрітися з рідними, а також з Ніною. Дуже сумував за нею.
Вона – розумниця. Ми по можливості дзвонимо одне одному. Ніна розповідає, що вона закінчує з відзнакою Інститут харчової промисловості. Я, звісно, радий за неї. Люблю цілеспрямованих дівчат.
До дембеля залишається ще два тижні. А дні чомусь тягнуться так повільно. Хочеться якомога скоріше вирватися додому. І моя мрія збулася. Несподівано викликав до себе командир і повідомив, що мене завтра звільняють від служби. Можу складати речі. Зранку попрощаємося.
Я ледь не стрибав від щастя. Своїх не попередив – вирішив зробити сюрприз.
Уже в рідному місті купив по дорозі два букети квітів: один для мами, а другий – Ніні.
Батьки плакали від радості, особливо мама. Побувши кілька годин вдома, сказав, що маю ще справи і пішов до Ніни. В двері дзвонити не став – у мене був ключ, який зберігався ще з часу наших зустрічей. Однак на моє розчарування він не увійшов у щілину замка. Я порухав ручку дверей – вони були зачинені.
Раптом почув кроки за дверима, і моє серце завмерло. Несподівано перед моїми очима постав незнайомець. Я відступив кілька кроків назад, а потім з квартири долинув голос Ніни – Дорогий хто там прийшов? Я розвернувся і пішов, не промовивши й слова.
Відчув як у скронях пульсує кров. Букет з пересердя кинув у смітник. Всівся на найближчій лавочці, щоб заспокоїтися.
-У тебе щось трапилося? – почув зненацька і побачив перед собою вродливе дівча. – У цьому житті важливо бути здоровим і мати рідних людей. А решту все можна залагодити. Ось щойно мій хлопець сказав, що я йому набридла…
Дівчина без запрошення сіла поряд. У неї був дуже приємний голос. І в мене зненацька народилося бажання сходити з нею на каву.
Цей день цілком змінив моє життя. З того часу я з Олею не розлучався. Мабуть, не варто жаліти за тим, кому ти байдужий. Бо в світі є люди, яким ти по-справжньому потрібен.
