Почніть з кави, а потім я
Олесю, уяви, мені спала на думку геніальна ідея! Сашко увірвався на кухню, очі горіли, як у фанатика. Стартап. Надзвичайний! Платформа для доставки всього від шкарпеток до шаурми!
Це вже існує, ліниво відповіла Олеся, помішуючи вівсянку.
Але в нас буде інакше! він драматично ткнув пальцем у стелю. Розумна доставка зі штучним інтелектом! Уявляєш? Алгоритм сам передбачатиме, що тобі потрібно, і привезе ще до того, як ти замовиш!
Тобто вгадуватиме бажання?
Саме так! Це революція.
І де ти збираєшся це робити?
Ну… поки що вдома. Початковий етап. Коворкінг на кухні, так би мовити.
Сашку. У мене теж «коворкінг». Він називається робота. І дедлайн.
Кохана, ми один одному не завадимо. Я вже покликав хлопців вони в темі. Буде круто!
«Хлопців» виявилося четверо.
О 9:00 наступного ранку Олеся вийшла на кухню й завмерла.
За столом сиділи троє парубків і одна дівчина у світшоті з написом «Я фрілансер, а ти хто?». Запах кави був ніби з фестивалю барист, ноутбуки займали весь стіл, а на холодильнику висіла діаграма «Ріст гіпотез від мінусу до мрії».
Доброго ранку! сказав один із бородатих.
Я тут живу, відповіла Олеся.
Класно! Ми теж. Ну, майже, підморгнув Сашко. Знайомся, це Влад, Тарас, Марічка й Артем. Вони основа нашої команди!
Надовго?
Поки не злетимо.
А якщо не злетите?
Немає «якщо». Тільки «коли».
Олеся наливала собі каву, але виявилося, що в кавоварку хтось засипав матчу. В чайнику плавала чиясь бомбочка для ванни судячи з аромату, мандарин і тривога. Молока не було. Зате стояла банка кокосового.
Вона повернулася до спальні й зачинила двері.
Робочий день починається пробурмотіла вона. В пеклі.
Наступного дня Олеся відкрила ноутбук і наділа навушники. За хвилину стук у двері.
Олесю, ти не бачила зарядку від Мака?
Ні.
А можеш трішки тихіше стукати по клавіатурі? У нас брейншторм.
Це клавіатура. Вона створена для стуку.
Ну просто ми зараз намагаємось придумати, як монетизувати гіпотезу про доставку сирників до сніданку.
До сніданку? А зараз що?
Підготовчий етап!
Через тиждень Олеся відчула, що її дім тепер коворкінг, а вона неопрошений гість.
Марічка вішала сушити свою білизну в залі. Влад без дозволу змінював налаштування роутера. Артем влаштовував зуми з клієнтами прямо на кухні. А Сашко був у захваті:
Ми на межі прориву! Нам треба лише кілька кейсів і трохи реклами!
І особистого простору. Трохи. Зовсім трішки, сказала Олеся, наливаючи каву зі своєї чашки, у яку тепер хтось сипав чіа.
Тобі просто не звикн Я зрозуміла, сказала Олеся, дивлячись на Марічку, яка вже розкладала на дивані свої речі, але якщо хтось з вас знову захоче візьме мій чайник, то цього разу пароль буде «ні».
