Чоловік у мене найкращий. Скільки не порівнюю з чоловіками подруг, мій виграє в усіх відносинах. Живемо добре, виховали дочку Вероніку, яка нещодавно повідомила нам, що виходить заміж. Молоді сказали, що гучного весілля не хочуть, щоб потім поїхати в весільну подорож. Ми з чоловіком працюємо, але заробітні плати не великі. На життя вистачає, а на великі заходи треба подумати, де взяти кошти. Врешті вирішили взяти кредит в банку на мене, потім чоловік поїде на заробітки, і не поспішаючи погасимо борг.
Весілля справили, діти поїхали в подорож, чоловік збирався їхати на заробітки. Мені не хотілось відпускати його, адже весь час ми разом, тому не мала уяви, як зможу жити без нього. Адже і Вероніки поруч не буде, в неї своє життя. Але Юрій поспішав, говорив, що його вже ждуть. Провела чоловіка, і залишилась сумувати одна. Спочатку коханий телефонував кожен день, потім через день. Через два тижні від нього не було дзвінків. Я почала розпитувати знайомих, через яких Юрій домовлявся про роботу. На мене дивились, м’яко кажучи, здивованим поглядом.
Нарешті одна знайома пояснила, що мій чоловік поїхав із коханкою назавжди з нашого міста. Зустрічалися вони з нею дуже давно. Найбільше приголомшило те, що кредит оформили на мене, і виплачувати прийдеться самій. Тяжко далась мені зрада «найкращого чоловіка», а ще його підступність. Через два роки борги виплатила, дякую дітям, що допомогли. З чоловіком розвелася. Наразі в мене чоловік, з яким дуже хороші взаємини.
