Мені 28 років, маю дуже гарну донечку, яку виховую разом зі своєю мамою. Чоловік, як тільки дізнався, що я вагітна, то одразу ж пішов від мене. Сказав, що дитина не від нього. А я не стала нічого йому доводити та принижуватися. Тому я маю виховувати свою прекрасну донечку одна. Я маю заробітну плату всього 10 000 гривень. Звісно, що цього зовсім не вистачає, щоб жити нормально та ще й відкладати на майбутнє.
Моя мама, шістдесятип’ятирічна жіночка, також має малесенький заробіток, пенсію. Вона нам дуже сильно допомагає з донечкою. Можу сказати, що вона найкраща мама та бабуся. Я оплачую всі комунальні послуги та одягаю нас всіх трьох, а моя мама купує харчові продукти. Так і живемо вже цілих шість років.
Ось нещодавно я почала зустрічатися з чоловіком, який заробляє менше мене. Я на це спочатку зовсім не звернула уваги й закохалася в нього по самі вуха. Ми з ним зустрічалися десь півроку та і донечці він сподобався. Згодом чоловік запропонував нам жити разом. Я згодилася і ми переїхали на орендовану квартиру утрьох: я, мій чоловік та донечка. Спочатку все було добре, але потім постійна нестача грошей почала нам псувати лад у родині.
Прожили ми так півроку і я знову повернулася до своєї мами. Чому? Тому що чоловік мало того, що заробляв набагато менше ніж я. Я мала тягнути на собі все господарство. Так ще й забороняв мені допомагати моїй рідній мамі. А вона живе у трикімнатні квартири і їй дуже тяжко самій фінансово тягнути всі комунальні послуги та ще й витрачати на харчові продукти. І я вирішила, що буду їй третину своєї заробітної плати давати. Тим паче, що вона більшу частину цих грошей витрачає на мою донечку, свою онучку.
Ось так постійні скандали в нашій парі з моїм коханим чоловіком відбувалися все частіше і частіше і повністю загасили наше кохання. Я не змогла більше такого терпіти, тому вирішила, що життя разом з мамою та моєю донечкою це найкраще, що було в моєму житті. Але я все одно вірю, що скоро знайдеться той чоловік, з яким мені буде легко та безтурботно. І я буду відчувати себе як за кам’яною стіною.
