Зараз нам з дружиною вже по п’ятдесят п’ять років. Ми живемо у дуже гарному мальовничому селі недалеко від міста. Маємо дорослу доньку, яка сама вже має чоловіка та стала мамою для двох дівчат. Але вони в неї на стільки неслухняні, що ми з дружиною не можемо знайти на них управи. Мені здається, що скоро ми просто скажемо доньці, щоб їх до нас не привозила.
Раніше, ще коли наша донечка була маленькою, ми виховували її справжньою принцесою. Говорили їй постійно як потрібно себе поводити, бо вона ж дівчинка й має справляти на всіх тільки гарне враження. Вона росла вихованою, добродушною та чесною. Вийшла заміж за гарного чоловіка завдяки тим рисам, які ми з мамою заклали їй ще з дитинства. Живуть вони щасливо по цей день.
І ось шість років тому приїхали до нас у гості діти й потішили новиною, що чекають на дитинку. Ми з дружиною були дуже раді й з нетерпінням чекали на нашого онука чи онучку. Інколи здавалося, що ми чекаємо на цю дитину більше за її батьків. А на четвертому місяці вагітності наша донечка дізналася, що чекає на двійню. І ось тут ми вже світилися від щастя вдвічі більше. Донька була вагітна двома дівчатками.
Після народження наших красуньок ми допомагали чим тільки могли. Закидали їх іграшками, постійно забирали до себе, даючи нашим дітям трохи відпочити та приділити час собі. З того моменту у нас започаткувалась така традиція: кожні вихідні наші онучки приїздять до нас й проводять час на свіжому повітрі серед природи.
Спочатку все було добре, поки дівчатка були маленькі. А як почали підростати, то з маленьких спокійних дівчаток перетворилися в дзиґи. Вони просто перетворювали за два дні наш будинок та подвір’я у смітник. Все розкидали, багато речей ламали, знущалися над тваринами. А ми з дружиною ніяк не могли їх заспокоїти. На розмови вони не реагували, тому ми вирішили їх карати. Але наша донька почала нам говорити, щоб ми не виховували її дітей, а тим паче щоб не підвищували голос.
І ось нещодавно у нас увірвався терпець і ми сказали дітям, що нехай виховують своїх дівчат самі. А ми вже не того віку, щоб за ними бігати та слідкувати, що вони роблять.
