Моя донечка декілька років тому вийшла заміж за Олега. Жили ми в селищі, тож діти не хотіли сидіти на одному місці і почали планувати переїзд до міста. Там і перспективи інші. Відразу взяли кредит на квартиру і почали перевозити речі.
Коли в них народилась перша донечка я переїхала теж туди. Адже хотілося допомогти, та і мені нудно було самій вдома сидіти. Ірина вийшла на роботу, тому що на меті було швидше виплатити кредит.
Тому тепер я була нянечкою. День і ніч доглядала за внучкою. Іра спочатку працювала вдома дистанційно, а згодом вийшла в офіс, знаючи, що я зможу все сама.
Ночами я недосипала. Мало того, що за дитиною доглядати, то ще й готувати, прибирати потрібно. Для старшої людини це добряча естафета. А чим далі, тим більш непосидючою ставала Карина.
Та й з народження у неї були проблеми зі здоров’ям. Потрібен був ще й спеціальний медичний догляд, постійне дотримання рецептів.
В той час батьки зовсім забули про те, що в них росте дитина. Всі справи звалили на мене і жили у своє задоволення. Я навіть нормально не могла з’їздити до подруги. На це елементарно нема часу.
Нещодавно Ірина розповіла мені новину – вона знову вагітна. Мене це не дуже то й порадувало. На емоціях я просто спакувала речі і поїхала додому. Догляд за двома дітьми я не потягну.
З того часу Іра пішла в декрет і вони самі справляються зі своїми справами. Не потрібно було і на початку пропонувати свою допомогу.
