Спокійно було до тих пір, поки Денис не надумав привести жити до себе дівчину Анжелу. Від тих пір покою в квартирі не було нікому.

Петро і Павло дружили з раннього дитинства. Вони разом завжди. В старших класах навіть закохалися в одну дівчину. Тому після закінчення школи вступати в інститут вирішили разом. Навіть професію вибрали одну. Та планам їхнім не вийшло здійснитися. Обидва не добрали балів, тому в інститут не вступили. Але й додому вертатися не хотіли. Адже велике місто їм подобається, тому вирішили не поспішати. Додому встигнуть.

Вирішили друзі знайти і винаймати квартиру, самі поступлять на курси, щоб наступного року знову вступати в інститут. Знайшли квартиру на окраїні міста. Жінка здавала. Тільки трикімнатна. На двох дорого буде. А так все влаштовує. Жити без хазяйки, головне підтримувати порядок і вчасно сплачувати їй гроші. Третього чоловіка Віра Іванівна обіцяла сама знайти. Залишилося знайти роботу на вечір.

Вони зайшли в одне вечірнє кафе, випадково. А там виявляється звільнилися два бармени, якраз місце є. Їй обох взяли на випробувальний термін. Петро і Павло радіють. Все в них вийшло. І квартира і робота. Правда до підготовчих курсів добиратися далеко, але ж не кожного дня. Вони справляться. Як все добре піде, то і в батьків грошей не будуть просити. Адже батьки не багаті, та і менші є. У Петра сестра менша, а в Павла брат в школу ходять.

Наступного дня Віра Іванівна привела їм іще одного жильця. Звуть Денис. Хлопці відразу домовилися, кожен у своїй кімнаті прибирає сам, а прихожу, ванну і туалет миють по черзі. На тому і порішили. Віра Іванівна приїжджала раз у місяць. Вона проходила по всій квартирі, залишалася задоволена. Хлопці спокійні, сусіди не жаліються. Тому вже через три місяці, вона приїжджала просто за грошима. По квартирі не перевіряла. Хлопці молодці.

Павло і Петро працюють барменами. Вони задоволені. Платять не багато, але чайові перекривають зарплату. На підготовчі курси встигають, навіть виспатися інколи примудряються, не завжди. Денис працює механіком в майстерні по ремонту машин. Тому з Петром і Павлом зустрічаються не часто. Розмірене життя подобається хлопцям. Одне тільки, іноді з дівчатами хотілося поспілкуватися, але не з тими, що бувають в кафе. На таких ніяких грошей не вистачить.

Спокійно було в їхній квартирі до тих пір, поки Денис не надумав привести жити до себе дівчину Анжелу. Від тих пір покою у квартирі не було нікому. Мало того, що ванна завжди закрита. Як не говори їй, що на роботу поспішають, Анжелу то не турбувало. Вона не поспішаючи сушила голову, чи фарбувалася. Крики Петра і Павла її не бентежили. На кухні пляшки з під вина, гора немитого посуду. Денис своєю чергою квартиру не прибирає, як умовлялися.

Хлопці терпіли тиждень. Але Анжела і не думає виїжджати від Дениса. Тому одного разу Петро і Павло викликали хлопця на розмову. Якщо через два дні він не спекається своєї дівчини, то плату за квартиру прийдеться переглянути. Те що хлопці ні разу не виспалися від тих пір, як з’явилася Анжела, то ще не все. Зранку голосно лунає музика, навіть сусіди почали стукати у двері, жалітися, на гучну музику. Денис мовчав.

Через два дні Анжела як і раніше займала ванну, хлопці обурювалися, сусіди стукали у двері. Денис не виходив зі своєї кімнати. Коли дівчина пішла по своїх ділах, хлопець зізнався Петру і Павлу, що вона вагітна від нього. Тому не може він вигнати її на вулицю. Спробував знайти іншу квартиру, але такі ціни він не в змозі платити. Проте Петру і Павлу щось не подобається в Анжелі. Якась вона нещира. Не говорячи Денису, вирішили прослідкувати за нею.

Виявилося, що зустрічається вона не тільки з Денисом. Як говорила своїй подрузі по телефону, просто немає де їй жити. Як зустріне багатого чоловіка, відразу кине хлопця. Цю розмову Петро і Павло записали на диктофон, ховаючись позаду, щоб Анжела їх не помітила. Хлопці дали послухати Денису ту розмову, і другого дня дівчини у квартирі вже не було. Нарешті в них тиша і спокій.

Оцініть статтю
Дюшес
Спокійно було до тих пір, поки Денис не надумав привести жити до себе дівчину Анжелу. Від тих пір покою в квартирі не було нікому.