Сестра позичила в мене кругленьку суму грошей. Я пішла їй на зустріч. Сестра гречно дякувала. Обіцяла повернути через рік. Історія затяглася на п*ять років.
Гроші, які я позичила сестрі, дісталися мені від діда. Він відійшов на той світ, залишивши після себе велику земельну ділянку та просторий будинок. Спадок продали, а гроші поділили. Сестра вклала свою частку в якийсь онлайн бізнес, я берегла гроші до кращих часів.
Пройшов рік. Від сестри ні слуху, ні духу. Вона навіть не дзвонила. Я сама набрала її номер. Сестра відповідала мені не охоче. Вона хотіла якомога швидше припинити розмову.
Сестро, коли ти гроші повернеш? Рік вже пройшов. – Поцікавилася я.
Скоро. Мені треба ще трішки часу. – Белькотіла сестра.
Її «скоро» затяглося. Вона постійно годувала мене тим словом. Я терпеливо чекала. Все таки вона моя сестра.
На другий рік, моє терпіння почало закінчуватися. Я хотіла купити квартиру. З тими грошима, які винна мені сестра, я б могла придбати житло одразу. Брати кредити не хотіла. Не люблю бути винною. Сестра знову сказала «скоро» і кинула слухавку.
Квартира, яку я придивилася, відійшла іншій людині. Я вирішила почекати ще місяць. Дарма. Сестра взагалі припинила брати від мене слухавку. Вона кинула мене в чорний список і скрізь заблокувала. Я знала де вона живе. На вихідних поїхала до сестри. Вона вилупилася на мене, наче баран на нові ворота.
Сестро! Привіт. Я так рада тебе бачити. – Брехала сестра. Вона натягла на обличчя фальшиву посмішку.
Я приїхала по гроші. – Одразу сказала я.
А? Гроші? Ну… Я не можу тобі їх повернути. В мене там…
Мене не цікавлять твої проблеми. В нас була домовленість. Ти мала повернути гроші сім місяців назад.
Хіба? Ти ж казала, що даєш їх на три роки? – Кліпала очима сестра.
Яких, до дідька, три роки? Домовленість була на рік!
Ну, сестро! Мені вони ще треба. Почекай трішки і я все віддам! – Запевнила сестра.
Досі виню себе, що повірила їй. Сестра все ще не брала від мене слухавку. Я повернулася до неї через три місяці. Сестра покинула квартиру і подалася в біга. Від неї не було ні слуху, ні духу. Я пішла до мами за порадою. Розповіла їй всю історію від початку до кінця. Вона дивилася на мене, як на дурепу.
Доню, вона вклала гроші в якусь китайську косметику! Накупила барахла на тисячі гривень! Тепер продає його, але нікому воно не треба. Клієнтів немає. От вона і позичила в тебе, щоб вкласти гроші в якусь фінансову структуру!
Я правда була дурепою. Потрібно було поцікавитися в сестри, нащо їй ті гроші. Чому я нічого не спитала? Як можна було віддати ТАКІ гроші просто так?
Довелося йти до поліції. В мене були докази переказу грошей. Я розповіла про всіх друзів сестри, дала її номери телефоні та соціальні мережі. Шукали мою сестричку довго, але знайшли. П*ять років вона була винна мені гроші. Нарешті я повернула їх назад.
Справа мала дійти до суду, але, в останні момент, сестра різко дала задню. Віддала мені борг і знову зникла. Я не бачу третій рік. Знати її не хочу. Вона тріпала мені нерви впродовж років. Не маю бажання бачити її.
Мама ще якось змогла дізнатися подробиці життя сестри. Вона обманула дівчину. Продала їй прострочену косметику. Як їй це вдалося, загадка. Потерпіла написала заяву на мою сестру, але вона, як завжди, зникла.
Такими темпами, моя сестра закінчить життя за гратами. Схоже, в неї в крові дурити людей. Навіть рідну сестру намагалася залишити без грошей.
