Навіть не знаю що гірше: жити з чоловіком, який зраджує та не наважується йти з сім’ї, чи залишитись з тримісячною дитиною на руках, але без чоловіка-зрадника. Я ніколи про це не дізнаюся, надіюсь. А ось моя подруга потрапила в таку ситуацію.
Одного разу чоловік Ірини сказав їй, що йде до іншої жінки. Вони вже давно разом та він не хотів починати розмову про те, поки Ірина була вагітна, а потім вона була виснажена після пологів та Степан знову промовчав. Цікаво, що у нього було в голові увесь цей час? Як він міг спокійно дивитися в очі своїй дружині знаючи, що так з нею чинить? Як міг притуляти до себе те дитятко, яке так від нього залежить знаючи, що скоро він його покине?
Ірина була дуже пригнічена почутим, а Степан просто зібрав речі та пішов.
Та це все після того, як вони впродовж кількох років мріяли про дитину та робили все можливе, щоб стати батьками. Позаду були роки обстежень, лікування та марних надій на батьківство. Ірина за своє життя бачила стільки негативних тестів на вагітність, що вам і не снилося.
Ірина зі Степаном постійно сварилися через те, що Ірина не може завагітніти. Дослідження показали, що проблема в ній. Степан замість того, щоб підтримати свою дружину, дорікав їй.
Якось ми з Іриною були в супермаркеті, разом скуповували харчові продукти та, коли я поклала до кошика великий шмат м’яса, Ірину раптом знудило прямо посеред магазину. Неприємна, звичайно, ситуація, але Ірина раптом зраділа та побігла за тестом на вагітність.
Подруга на радощах пообіцяла взяти мене за хресну та поспішила поділитися цією новиною зі Степаном. Чоловік Ірини всю вагітність доглядав за нею як за маленькою дитиною.
Народився чарівний хлопчик Назарчик, такого янголятка я зроду не бачила, Степан був несповна розуму від щастя, зустрів їх з пологового будинку з великим букетом квітів та кульками, наповненими гелієм. Збоку вони здавалися ідеальною сім’єю.
Ірина розповідала, що Степан дуже допомагав їй з дитиною, навіть вночі вставав до синочка. Не кожен батько на таке здатний.
Коли хлопчику виповнилося три місяці, то Степан сказав Ірині, що йде. Подруга відразу не зрозуміла в чому річ та попросила дорогою додому купити підгузків для Назарчика.
Але коли Степан почав складати свої речі у валізу, Ірина все зрозуміла та стала безпорадно спостерігати за тим, як Степан покидає їх з Назаром життя.
Те, що сказав Степан Ірині у своє виправдання закарбувалося в її серці назавжди: “У мене вже давно є інша жінка. Я не хотів йти від тебе, коли ти ще була вагітна, а тепер син трішки підріс та ти вже можеш впоратися з ним сама“.
В той момент Ірина хотіла провалитися крізь землю, вона не знала що на це відповісти та, коли подруга вже хотіла зупинити свого чоловіка, заплакав Назар та вона пішла його заспокоювати. Тим часом Степан поклав свої ключі на кухонний стіл та вийшов у двері.
Я радила подрузі почекати, може, він ще оговтається, але про себе думала, що, якби я була на місці Ірини, то не хотіла б мати у своєму житті такого чоловіка. Але я була не на її місці. Ірина ж чекала Степана. Проте, коли настав час обговорити розлучення, чоловік сказав, що залишає їй квартиру та щомісяця платитиме їй хороші аліменти. Крім того, буде провідувати сина на вихідних.
Згодом з’ясувалося, що Степан з тією жінкою зустрічався понад два роки. Увесь цей час він вдавав зразкового сім’янина та, коли уже зібрався розлучитися, Ірина сказала, що вона вагітна. Тож чоловік чекав лише слушної нагоди.
Цікаво, звідки він взяв, що у віці три місяці Ірина вже зможе сама дати раду з дитиною?
