Учора захожу я до свого сусіда Володимира попросити дриль. Відчиняє мені двері в домашніх штанях і футболці.
Заходь, тільки що повечеряв.
Зайшов. У квартирі чистота, з кухні пахне смаженою куркою. На столі ноутбук, поряд келих червоного вина.
Володимиру пятдесят один рік. Розлучений вже дванадцять років, живе сам. Працює інженером, зарплата чи то сто сорок тисяч гривень, чи трохи більше.
Знаю його вже пять років, відколи переїхав у цей підїзд. За весь час не бачив у нього жінки, навіть у гостях.
Віддав мені дриль, налив по сто грам віскі:
Присідай, якщо зайшов. Давно не спілкувались.
Сіли на кухні, налили собі. Я і питаю:
Володя, чому ти сам? Не шукаєш собі жінку?
Він усміхнувся:
Спеціально не шукаю. Знаєш, Ігоре, дванадцять років один і мені так краще.
Чому?
Він долив ще по трохи. Вмостився зручніше:
Розповім, є шість причин, які я буквально відчув на собі.
Перша причина ризик втратити все під час розлучення
Володя почав:
Я розлучився дванадцять років тому. Одружений був вісімнадцять років із Лесею. Донька в нас є, зараз їй двадцять вісім, живе окремо.
Він ковтнув трохи напою:
Розлучились через її зраду. Зловив із колегою. Я подав на розлучення.
І що далі?
Суд поділив квартиру навпіл, хоча більшу частину іпотеки платив я. Продали житло, гроші теж ділили порівну. Я купив цю однушку.
Глянув мені у вічі:
Бачиш, я втратив половину всього через її зраду, і це за законом. Я працював, платив кредити, а вона отримала половину.
Ну, такий закон
Саме так. А навіщо знову ризикувати? Познайомлюсь із жінкою, зїдемось, рік-два разом, офіційно оформимо стосунки. Візьмемо ще машину чи щось. А потім вона вирішить піти і знов ділиш усе навпіл. Знаєш, воно мені треба?
Я мовчав. Він продовжив.
Друга причина жінки не підтримують чоловічі мрії
У мене є мрія. Хочу купити старого «Дніпра» чи «Яву», відреставрувати, їздити вихідними.
Класна ідея!
Так. Збираю вже рік, за півроку куплю собі мотоцикл. Сам ремонтуватиму.
Володя узяв води, запив віскі:
Коли був одружений, теж мріяв. Хотів грати на гітарі. Купив, записався на уроки. Леся каже: «Нащо тобі це? Сам ти вже не Скрябін». Кинув ту справу. Хотів у Карпати на байдарках вона: «З глузду зїхав? Іпотека не погашена, ти граєшся». Не поїхав.
Виглянув у вікно:
Більшість жінок не підтримає чоловічих мрій вважають дурницями. Зараз я сам, роблю що хочу. Куплю цей «Дніпро», і ніхто не засудить.
Третя причина завищена самооцінка жінок
Три роки тому зареєструвався на сайті знайомств. Все чесно написав: скільки років, чим займаюсь, скільки заробляю.
Ну і як?
Поспілкувався з кількома. Одна, Ганна, сорок шість років, адміністраторка салону краси, зарплата сорок пять тисяч. Написала: «Ви цікавий, але я шукаю когось із доходом від двохсот тисяч».
Засміявся:
Написав їй: «А у вас скільки?» образилась, заблокувала.
Серйозно?
Сто відсотків. Зараз всі жінки як королеви. Сама знімає житло, зарплата невелика, але хоче чоловіка з машиною і квартирою. Самі ж, крім «жіночої енергії», нічого не дають.
Допив віскі:
Для багатьох я невдаха, бо не мільйонер, хоча квартиру і машину маю. Нащо спілкуватися, якщо тебе не цінують?
Четверта причина побут
А як з побутом, не сумуєш за жіночою турботою?
Володя розсміявся:
Ігорю, глянь навколо. Чисто? Чисто. Сам раз на тиждень прибрав години вистачає. Їсти готую сам. Ось курка з овочами півгодини роботи. Прати? Пральна машинка, я тільки речі кидаю.
Показав рукою на кухню:
Мені не потрібна жінка для побуту. Половина сучасних дівчат і готувати не вміє фастфуди чи доставка.
Але ж бувають господині
Рідко. А якщо вміє, то потім вимагає, щоб ти її повністю утримував. Краще вже сам собі зварю борщу.
Пята причина обмани і маніпуляції
Налив ще по трішки.
Після розлучення мав стосунки з двома жінками. Обидві обманювали.
Що саме?
Перша казала, що розлучена. Виявилось, заміжня, просто шукала коханця, бо чоловік мало заробляє. Друга переконувала, що дітей не має. Позустрічались а в неї двоє! Відразу не зізналась, щоб не злякати мене.
Оце так
От і я втомився від неправди. Жінки брешуть, приховують і для них це нормально. А потім дивуються, що нема довіри.
Шоста причина ініціатива карається
Володя нахилився на спинку стільця:
Останній раз пробував познайомитись у книгарні. Жінка стояла в класиці. Симпатична, років сорока пяти.
І що?
Підійшов, кажу: «Доброго дня, люблю класику, можу щось порекомендувати». Подивилася, як на психа: «Дякую, самостійно розберусь». Розвернулась і пішла.
Посміхнувся:
Тепер будь-яка ініціатива це «чіпляння». Підійшов маніяк, написав у фейсбуці сталкер; покликав на каву альфонс хоче повечеряти даром.
Ну не всі такі ж
Не всі, але більшість. Мені стало лінь отримувати ці відмови. Тепер, якщо жінка сама захоче, нехай і робить крок назустріч. Я більше не принижуюсь.
Чому я задумався і що зрозумів
Володя допив напій. Гляне на мене і каже:
Я не стверджую, що всі жінки однакові бувають хороші. Але знайти таку тяжко, як голку в сіні. Ціна помилки велика гроші, нерви, час.
Підвівся:
Мені пятдесят один. Гарна робота, квартира, машина, свої захоплення, друзі. Я щасливий один. Навіщо мені ризикувати цим, якщо ймовірність знову втратити все дуже висока?
Пішов я додому. Ліг спати, довго думав.
Мені сорок девять. Ми з Оленою разом вже двадцять три роки. В нас нормальні стосунки. Але якби я був сам чи повторив би його шлях?
Думаю, мабуть, так.
То виходить, Володя правий, що живе сам дванадцять років і не ризикує знову через цей досвід, чи то просто страх стосунків?
Чи справді розлучення розоряє навіть після жіночої зради, чи це перебільшення?
Чи виправдано у пятдесят відмовитись від стосунків, бо «ціна помилки зависока», чи це просто егоїзм і небажання жити з кимось?
І справді, жінки не підтримують чоловічих мрій чи чоловіки просто обирають не тих?.
